Грінблат Володимир Львович

23.02.1924, м. Казань

Грінблат Володимир Львович – випускник Харківського авіаційного інституту 1950 року.

У 1941 р. вступив до Казанського авіаційного інституту, а вже у жовтні цього ж року був мобілізований на риття окопів. З жовтня 1944 р. до березня 1945 р. воював на 3-му Білоруському фронті у званні молодшого сержанта.

Після демобілізації (1945 р.) поступив на другий курс ХАІ. Був організатором та першим головою науково-технічного студентського товариства ХАІ.

Після навчання Володимир Львович за розподілом потрапив на завод ім. П. І. Баранова (м. Омськ). Працював у серійному конструкторському відділі конструктором. У 1952 р. перевівся до експериментального технологічного цеху. 1953 року його призначили заступником начальника цеха, а у 1955 р. – начальником цеха.

З 1962 р. по 1971 р. обіймав посаду головного технолога Дослідно-конструкторського бюро (пізніше – Моторобудівне конструкторське бюро).

З 1971 р. по 1986 р. В. Л. Грінблат працював в Омському політехнічному інституті: 1971–1972 рр. – виконуючий обов’язки доцента кафедри «Детали машин и гидравлика», 1972–1985 рр. – доцент кафедри «Холодильные машины и компрессоры», 1985–1986 рр. – старший науковий співробітник науково-дослідного сектору.

У 1986 р. перейшов працювати до Моторобудівного конструкторського бюро головним технологом.

Володимир Львович Грінблат нагороджений орденом «Красной звезды», медаллю «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941–1945гг.».