Історія бібліотеки
Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» веде своє літочислення з 1 червня 1930 року. Університет був створений на базі спеціальності з авіабудування механічного факультету Харківського технологічного інституту (нині Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут») і носив назву «Харківський авіаційний інститут ім. ТСОАВІАХІМа».
Бібліотека завжди супроводжувала розвиток інституту і була його важливою складовою. Першим директором бібліотеки був Ребінін Євген Федорович, бібліограф за освітою. Формування бібліотечного фонду стало першочерговим завданням бібліотеки. Перший час фонд комплектувався підручниками, навчальними посібниками, науковими працями за профілем інституту. Затримка у виданні наукових праць для презентації наукової діяльності ХАІ, нестача підручників, стала поштовхом для розширення технічної бази видавничої діяльності. З 15 липня 1931 р. організовується світлокопіювальна майстерня з завідуючим П.Г. Ковальським.
У жовтні 1933 року бібліотека переїздить в нове приміщення в Помірках. З цього моменту починається її активне зростання: помітно ускладнюється структура, збільшується штат (для порівняння: в рік заснування бібліотеки її штат становив чотири співробітники, тоді як у 1941 році в шести відділах працювало вже 13 чоловік).
Щорічно бібліотечний фонд в середньому поповнювався на 8 тис. томів і перед початком Другої світової війни становив 97,5 тис. друкованих одиниць. Розширювався і видовий склад фонду. Серед нових надходжень уже були: художня література, вітчизняні та зарубіжні періодичні видання, стандарти, каталоги, технічні переклади, галузеві інформаційні видання ЦІАМ, ЦАГІ, ДНБ та ін.
Для обслуговування читачів в 1940 році вже працювали три абонементи та два читальних зала. Активно використовувався такий вид обслуговування читачів як міжбібліотечний абонемент (МБА).
В результаті окупації Харкова, яка почалась 24 жовтня 1941 року і тривала з перервами до дня визволення міста – 23 серпня 1943 року, багато підприємств і організацій були змушені покинути місто. Харківський авіаційний інститут був евакуйований в м. Казань. На жаль, фонд бібліотеки, який налічував на той момент близько 98 тис. документів, не вивезли, і він був повністю втрачений.
Під час евакуації інститут продовжував готувати фахівців для авіаційної промисловості, велися науково-дослідні роботи, тому гостро стояла проблема забезпечення літературою навчального і наукового процесів, тому міжбібліотечний абонемент стає однією з основних форм обслуговування в період евакуації. Книги приходили з фондів Куйбишевського і Московського авіаційних інститутів, Центральної наукової бібліотеки Татарської АРСР, бібліотеки АН СРСР, ЦАГІ та інших бібліотек.
Після повернення інституту з евакуації, в квітні 1944 року, для бібліотеки настав новий період – період її відродження. Інститутське містечко в Помірках було повністю зруйновано, тому інститут, а разом з ним і бібліотека, розташувалися в будівлі навчального корпусу сільськогосподарського інституту по вул. Артема, 44, а пізніше в будівлі по вул. Сумській, 18/20.
В цей час в комплектуванні фонду велику допомогу надали бібліотеки Московського авіаційного інституту, Харківського політехнічного інституту, Ташкентського авіаційного інституту. Крім того, необхідні видання були отримані з ЦІАМ, БНІ ЦАГІ, НІАТ, ВІАМ та інших організацій. Професорсько-викладацький склад інституту передавав книги зі своїх особистих зібрань. До 1949 р. бібліотека отримувала обов'язковий примірник літератури за профілем інституту з Центрального колектора наукових бібліотек м. Москви.
В грудні 1950 року фонд бібліотеки становив 70 тис. друкованих одиниць, працюють абонемент і читальний зал, створюється довідково-пошуковий апарат, проводиться велика інформаційно-бібліографічна і масова роботи. Бібліотека стає однією з кращих вузівських бібліотек Харкова, свідченням тому є присудження їй в 1948, 1949 і 1950-х роках 1-го місця серед технічних і навчальних бібліотек.
У 1951 році бібліотека повертається в Помірки в приміщення площею 345 кв. м. Фонд вже становив 100 тис. примірників і розміщувався в книгосховище площею 255 кв. м.
Умови роботи співробітників і читачів бібліотеки були дуже складними. Поруч з професорсько-викладацьким читальним залом перебував матеріальний склад інституту. Частину приміщень бібліотеки займали столярна майстерня та кафедра технічної експлуатації літаків. Тіснота, холод, випаровування бензину, столярного клею та інших шкідливих речовин – такі умови роботи в бібліотеці були в той час.
Питання поліпшення умов праці бібліотекарів і удосконалення роботи бібліотеки неодноразово обговорювалися на Бібліотечній раді інституту, перший склад якої був затверджений ще в 1933 році. До нього увійшли видатні вчені інституту, серед яких був член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Н. І. Ахієзер. Після війни довгий час Бібліотечну Раду очолював професор Я. Л. Геронимус.
У відродження бібліотеки і її розвиток в післявоєнний період величезний внесок внесла директор бібліотеки – Сиротенко Любов Григорівна. Народилася вона в 1902 році в м. Харкові. Закінчила Московський державний бібліотечний інститут за спеціальністю бібліографія. До війни працювала бібліографом у Харківському інженерно-будівельному інституті. Бібліотеку ХАІ очолила в 1944 р. і протягом 20 років була її незмінним керівником. Завдяки високим організаторським здібностям Любові Григорівни, її працьовитості, наполегливості, безмежній любові до книг і своєї професії, бібліотека змогла обслуговувати своїх читачів вже з перших днів повернення до Харкова, а через три роки стала однією з кращих вузівських бібліотек міста. Найвищим визнанням роботи Сиротенко Любові Григорівни стало нагородження медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні».
60-80-ті роки пов'язані з удосконаленням навчального процесу, появою нових факультетів і кафедр, збільшенням обсягу і зростанням інтенсивності науково-дослідних робіт. У ці роки бібліотека розвивається найбільш активно. Фонд поповнюється літературою за новим галузям науки і техніки. Велика увага приділяється комплектуванню фонду іноземною літературою. Бібліотека виписує за профілем інституту 20 найменувань зарубіжних видань. Основу фонду іноземної літератури склали періодичні видання США, ФРН, Франції та Великобританії.
У фонді бібліотеки зросла частка спеціальної наукової літератури та спеціальних видів технічної документації. У цей період в комплектуванні фонду широко використовувався книгообмін. Бібліотека співпрацювала з більш ніж 20 установами і організаціями. Постійними партнерами були бібліотеки Куйбишевського, Казанського, Уфимського, Московського авіаційних інститутів. Щорічні надходження нової літератури становили близько 50 тис. прим. До кінця 80-х років обсяг фонду збільшився в п'ять разів у порівнянні з 1960 р. і становив близько 1 млн. прим., більш ніж в 1,5 рази збільшилася книговидача. Кількість читачів становила 10 тис. У 1974 році бібліотека змінює свою назву і стає науково-технічною. В цьому ж році був введений відділ науково-технічної інформації. В практику роботи відділу увійшли такі форми масового, групового та індивідуального інформування як: «Дні інформації», «Дні дипломника», «Дні кафедр», ВРІ.
Істотне місце в роботі бібліографічного відділу в 80-ті роки займало складання бібліографічних посібників. До 50-річчя інституту були підготовлені бібліографічні покажчики праць провідних вчених інституту, заслужених діячів науки УРСР, докторів технічних наук, професорів А. І. Борисенка, І. П. Голдаева В. Г. Кононенка та ін.
У 1976 р бібліотека виділила як самостійний підрозділ абонемент художньої літератури та літератури з мистецтва. Його фонд налічує близько 38 тисяч документів. У ньому широко представлена література з кіномистецтва, живопису, архітектурі, музики, театру.
У 1989 р як самостійний підрозділ почав функціонувати і абонемент навчальної літератури. Особливу цінність фонду навчальної літератури представляють підручники і навчальні посібники, написані вченими університету.
Фонд бібліотеки різноманітний за змістом, цільовим, читацьким призначенням і налічує близько 902 тис. документів. У ньому широко представлена література і за новими спеціальностями і дисциплінами: прикладна лінгвістика, документознавство, інженерна психологія, фінанси. Також є великий вибір реферативних та інформаційних видань, патентної літератури, дисертацій та звітів з НДДКР. В НТБ університету обслуговується щорічно до 13 тисяч користувачів, яким видається близько 650 тисяч документів, щорічно в фонд бібліотеки надходить понад 12 тис. прим. нової літератури.
Велика увага приділяється бібліотечно-бібліографічної грамотності студентів. Для них проводяться заняття з основ інформаційної культури.
На тлі основних напрямків, які вже використовувалися в обслуговуванні користувачів бібліотеки, організації фонду, ведення довідково-пошукового апарату бібліотеки з кінця 80-х років почалося вивчення, а з 1996 р впровадження сучасних автоматизованих технологій. У структуру бібліотеки вводиться відділ інформатизації та автоматизації бібліотечних процесів. З 2002 року науково-технічною бібліотекою ведеться планомірна робота з автоматизації бібліотечних процесів на основі системи «УФД / Бібліотека». Каталоги і картотеки бібліотеки поступово переводяться в електронну форму. В даний час електронний каталог, що містить близько 240 тис. записів доступний в локальній мережі бібліотеки і для віддалених користувачів, на сайті НТБ ХАІ. До послуг читачів пропонуються електронні продукти інтелектуальної праці інформаційно-бібліографічного відділу (бюлетень нових надходжень, біобібліографічні покажчики).
Сьогодні діяльність НТБ орієнтована на всебічне забезпечення інформаційних потреб читачів різними інформаційними ресурсами. З 2008 року функціонує Web-сайт бібліотеки. Поєднання традиційних і сучасних автоматизованих інформаційних технологій в діяльності науково-технічної бібліотеки забезпечують якісну і ефективну підтримку навчального процесу та науково-дослідної діяльності університету.
Багато років НТБ Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ» є однією з найбільших бібліотек вищих навчальних закладів міста та заслуга в цьому належить великому колективу співробітників і її керівникам: Н. Ф. Савасько (1966–1972), Л. М. Жужоми (1972–1986), Т. М. Анпілогова (1987–1989), О. М. Варварова (1990–2006), а в даний час Н. М. Ткаченко.
