Базалій Борис Васильович

15.04.1938 – 24.08.2012

Базалій Борис Васильович – український вчений, знавець у галузі нелінійних задач з вільними межами. Кандидат фізико-математичних наук (1968 р., тема дисертації «О волновых движениях с обобщенным законом Бернулли, содержащим кривизну свободной поверхности»), доктор фізико-математичних наук (1988 р., тема дисертації «Задача Стефана: краевые задачи со свободной границей для параболических и эллиптических уравнений»).

У 1961 р. закінчив Харківський авіаційний інститут. З 1970 р. працює в Інституті прикладної математики і механіки НАН України. Свою трудову діяльність Борис Васильович Базалій почав як старший науковий співробітник, дійшов до керівника відділу рівнянь математичної фізики. На цій посаді продовжив розвивати наукову школу свого вчителя – на той час члена-кореспондента АН УРСР І. І. Данилюка.

Борис Васильович Базалій запропонував новий метод вивчення багатовимірної задачі Стефана, за його допомогою було доведено класичну розв'язність багатьох крайових задач з невідомими межами – для еліптичних і параболічних рівнянь, а також систем з різними типами виродження й сингулярностей.

На основі його наукових досліджень було опубліковано більше ніж 80 наукових публікацій у спеціалізованих журналах. Як педагог підготував п'ять кандидатів наук. Б. В. Базалій – головний редактор збірки наукових праць «Нелінійні граничні задачі».