Чорний Георгій Петрович
14.09.1937, с. Дубові Гряди, Харківська обл.
Чорний Георгій Петрович – український науковець, кандидат технічних наук (1982 р.), краєзнавець, письменник, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2018 р.).
Випускник Харківського авіаційного інституту 1962 року, отримав диплом з відзнакою.
Навчався Георгій Петрович у Дубовогрядській семирічці, потім закінчив зі срібною медаллю Чорнявщанську середню школу. Починаючи від 1965 р. працював у Державному Київському конструкторському бюро «Луч», в якому пройшов трудовий шлях від інженера до начальника відділу.
У 2002–2012 рр. працював за сумісництвом на посаді доцента в Національному авіаційному університеті, де видав навчальний посібник «Автоматизовані системи контролю літальних апаратів» (2008 р.). Має наукові праці та винаходи в галузі ракетобудування.
Паралельно Георгій Петрович вивчав джерела, що стосуються мови, генетики, історії, культури українців. Результати його досліджень на мовно-історичні теми друкувалися в газетах «Голос України», «Вечірній Київ», «Україна молода», «Столиця», «Літературна Україна» та ін. В умовах спротиву міської державної адміністрації Києва йому вдалося за підтримки громадськості відстояти запропоновану ним літописну назву «Дорогожичі» для нової станції метро. Результати його досліджень про ранню долітописну історію Києва, про історичний шлях українського народу покладено в основу книги «Київ досвітній» (2014 р.), за яку йому присуджено звання лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Чабанівського (2015 р.). У видавництві Glagoslav Publications (Велика Британія) вийшла його електронна книга «Стародавня Україна і ранній Київ» (2016 р.), призначена для читачів української діаспори.
Г. П. Чорний нагороджений орденом «Знак Почета» (1982 р.) та удостоєний почесного звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1993 р.).
