Шеховцов Олексій Дмитрович

10.03.1957, м. Краматорськ Донецька обл.

Шеховцов Олексій Дмитрович – український політичний діяч.

1980 року закінчив Харківський авіаційний інститут ім. М. Є. Жуковського за спеціальністю «Прикладна математика» та одержав кваліфікацію інженера-математика.

1996 року закінчив юридичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «Правознавство» та одержав кваліфікацію юриста.

У 1982–1983 рр. О. Д. Шеховцов працював інженером відділу автоматизованих систем управління Науково-дослідного і проектно-технологічного інституту машинобудування в м. Краматорську; з 1983 р. по 1984 р. – контролером відділу технічного контролю Краматорського заводу важкого верстатобудування ім. В. Я. Чубаря; у 1984–1991 рр. – на інженерних посадах у Спеціальному проектно-конструкторському та технологічному бюро з модернізації та технології ремонту обладнання «Енергомашремонт».

О. Д. Шеховцов обирався народним депутатом України І, ІІ, ІІІ скликань у м. Краматорську з 1990 р. по 2002 р. У Верховній Раді України І скликання входив до складу опозиційної Народної Ради, депутатської групи «Партії демократичного відродження України». У парламенті ІІ скликання – член депутатської групи «Реформи», потім позафракційний. У парламенті ІІІ скликання – член депутатської фракції ВО «Громада», позафракційний, член фракції «Соціалістичної партії України». На виборах президента України 1999 року – довірена особа, начальник виборчого штабу кандидата в президенти О. Мороза в м. Краматорську.

Олексій Дмитрович – автор закону «Про спеціальний торговий патент» – спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого та середнього бізнесу.

Після закінчення повноважень народного депутата України у 2002–2003 рр. працював як суб'єкт підприємницької діяльності – фізична особа з надання послуг у сфері права. У 2003–2005 рр. – заступник директора адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма „Юридичні гарантії“», м. Київ, адвокат. Керівник відділу управління організаційно-партійної роботи апарату Центрального виконавчого комітету Політичної партії «Народний Союз “Наша Україна”». З 2005 р. – радник Прем'єр-міністра України Ю. І. Єханурова. З 2006 р. – директор Департаменту комунікацій влади та громадськості Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Державний службовець першого рангу з 14.05.2000 р.