Брусов Володимир Сергійович

Брусов Володимир Сергійович

13.09.1939

Брусов Володимир Сергійович – видатний діяч Радянського, Російського і міжнародного авіамодельного руху, майстер спорту. Кандидат технічних наук (1968 р., тема дисертації «Оптимизация параметров космических аппаратов с двигателями малой тяги (ионные и плазменные двигатели)»), доктор технічних наук (1979 р., тема дисертації «Оптимизация параметров летательных аппаратов в теоретико-множественной постановке (многоцелевой подход к проектированию)»), професор (1980 р.). Президент Федерації авіамодельного спорту СРСР (1982–1994 рр.), президент Федерації авіамодельного спорту Росії (1998–2004 рр.), член Міжнародної комісії з аерокосмічної освіти FAI, нагороджений Золотою медаллю FAI (1988–1994 рр.).

Закінчив Харківський авіаційний інститут у 1963 р. Після закінчення інституту працював у конструкторському бюро академіка М. Янгеля як конструктор космічних апаратів. У 1968 р. почав працювати в Московському авіаційному інституті, а з 1987 р. – завідувач кафедри динаміки польоту, управління і ефективності авіаційних комплексів.

Свої перші кроки як спортсмен, а потім і як майбутній вчений Володимир Сергійович зробив в Україні, в спортивній школі авіамоделізма та в інженерній школі КБ «Південне».

У середині 60-х років В. С. Брусов зі своїми однодумцями зробив дуже важливий крок для розвитку сучасної авіаційної техніки, створивши в Московському авіаційному інституті студентське конструкторське бюро авіаційного моделювання СКБ-АМ, яке дало змогу застосувати практичний досвід, накопичений в авіамодельному спорті, для вирішення технічних завдань нового в той час напрямку – безпілотних літальних апаратів.

З початку 70-х років під його науковим керівництвом і за особистою участю спроектовано, виготовлено і випробувано дистанційно пілотовані літальні апарати, проведено дослідження нестаціонарних режимів в аеродинамічних трубах за допомогою динамічно подібних керованих літальних апаратів на рухомій підвісці з декількома степенями вільності, на основі запропонованої теоретико-множинної постановки завдання оптимального проектування проведено дослідження з вибору раціональних параметрів літаків, вертольотів та інших літальних апаратів.

У 1995–2004 рр. працював у Жешовському і Білостокському політехнічних інститутах (Польща) як професор.

Має 150 наукових праць, у тому числі 5 монографій, 11 навчальних посібників.