Человек может развиваться только в контакте с природой, а не вопреки ей. В. Бианки
Вернуться назад
Варламов, Є. М. Cистема екологічних показників для оцінювання стану водних ресурсів в Україні / Є. М. Варламов, В. А. Квасов, О. А. Палагута // Экология и промышленность. – 2016. – № 2. – С. 86–89.
Варламов, Є. М. Cистема екологічних показників для оцінювання стану водних ресурсів в Україні / Є. М. Варламов, В. А. Квасов, О. А. Палагута // Экология и промышленность. – 2016. – № 2. – С. 86–89.
Наведено екологічні показники, які використовують для оцінювання стану навколишнього природного середовища в країнах Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії. Розглянуто досвід їх застосування в Україні. Запрпоновано до впровадження систему екологічних показників для оцінки стану довкілля, зокрема водних ресурсів в Україні.
Іншеков, Є. М. Адаптація до умов енергосистеми України методики розрахунку коефіцієнту викидів парникових газів при виробництві електроенергії / Є. М. Іншеков, О. М. Козуб, О. С. Дробаха // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. – 2010. – № 10. – С. 22–33.
В работе обоснована необходимость адаптации международных методик и разработана национальная методология для расчета коэффициента выбросов парниковых газов при производстве и использовании электроэнергии с целью контроля и сокращения эмиссии парниковых газов.
Рогожин, О. Г. «Зелена економіка» природокористування та напрями її інформаційно-аналітичного забезпечення в Україні / О. Г. Рогожин, Є. В. Хлобистов, В. О. Трофимчук // Математичне моделювання в економіці. – 2015. – № 1. – С. 73–86.
У статті розглянуто теоретичні основи «зеленої економіки», перешкоди для її практичного запровадження, можливості інформаційної підтримки її розвитку в Україні. Показано, що створення системи такої інформаційної підтримки доцільно розпочати з інвентаризації і економічної оцінки екологічних ресурсів задля введення їх в економічну практику.
Васильев, А. С. Адаптивно-обучающиеся модели морских экологических систем для изучения влияния свойств морской воды на биосистемы / А. С. Васильев // Экологические системы и приборы. – 2008. – № 6. – С. 47–53.
Рассматривается Адаптивная интерактивная технология изучения и прогноза эволюции морских и океанических экосистем. Технология реализована в виде адаптивно-обучающегося морского экологического перцептрона (АОМЭП-ALSEP). Используются принципы моделирования вероятностных процессов в классах состояния сложных морских динамических экосистем и инструментально-теоретического мониторинга состояния среды. Системная модель, «загруженная» в ЭВМ в виде пакетов программ с информацией о конкретной морской экологической системе, и операционная система вычислительной машины образуют человеко-машинную (интерактивную) технологию, которая устанавливает порядок сбора оперативной и ретроспективной информации (мониторинг), синтеза инструментальной и теоретической информации для создания проблемно-ориентированных банков информации (банки информации), обучение на распознавание законов поведения прогнозируемого фактора (обучение), адаптацию системы на заданную достоверность и точность прогноза (прогностическое правило), а также собственно прогноз. Приводятся результаты численных экспериментов для северо-западных, южных и Дальневосточных морей России.
Мокрий, В. І. Алгоритм управління екологічною безпекою природно-заповідних об'єктів західного полісся / В. І. Мокрий, О. С. Бутенко // Радіоелектронні і комп'ютерні системи. – 2012. – № 4. – С. 215–219.
Визначені основні принципи побудови системи управління екологічною безпекою природно-заповідних об'єктів Західного Полісся, на основі яких розроблений евристичний алгоритм. Запропонований підхід управління екологічною безпекою природно-антропогенних екосистем враховує ступінь їх гемеробності та рекреаційної трансформованості, який шляхом використання математичних інструментів, забезпечує автоматизацію операцій з побудованими базами даних, що доцільно застосувати для розробки та оцінки пріоритетності і ефективності проектів забезпечення екологічної безпеки та сталого розвитку територій Західного Полісся.
Мороз, Н. А. Алгоритмирование миграции меди в водных объектах региона расположения Запорожской АЭС / Н. А. Мороз // Промышленная теплотехника. – 2004. – № 6. – С. 156–160.
На основе схемы нодализации систем охлаждения пруда - охладителя Запорожской АЭС разработан алгоритм определения концентрации меди в воде пруда-охладителя. Выяснено, что сравнительно высокое установившееся значение концентрации меди в воде обусловлено только значениями расходной и приходной части водного баланса пруда-охладителя.
Бодюл, О. И. Анализ экологической безопасности переработки сточных вод / О. И. Бодюл, Е. Е. Петрушкова, Н. М. Ткач // Холодильна техніка і технологія. – 2007. – № 3. – С. 50–56.
Предлагается метод анализа экологической безопасности систем переработки промышленных сточных вод, основанный на совместном рассмотрении процессов функционирования природоохранного оборудования и экологических последствий потенциально возможного аварийного загрязнения.
Загорулько, А. Н. Аналіз можливості використання ефекту розсіювання для визначення космічного сміття / А. Н. Загорулько, О. А. Моргун, В. І. Богом'яз // Космічна наука і технологія. – 2007. – № 3. – С. 31–34.
Проведено аналіз можливості використання ефекту релеївського розсіювання для пошуку космічного сміття. Показано, що є реальна можливість визначення геометричних розмірів малих об'єктів космічного сміття.
Гурицкий, Д. С. Аналіз регіонального розвитку процесів підтоплення земель та їх вплив на природні ресурси України / Д. С. Гурицкий // Геоінформатика. – 2013. – № 1. – С. 85–89.
Наведено аналіз основних тенденцій процесу регіонального підтоплення земель України. Виявлено збільшення площ підтоплення земель у містах і селах. З урахуванням результатів аналізу визначено першочергові запобіжні заходи щодо негативного впливу цих негативних процесів.
Катков, М. В. Аппроксимация уровня загрязнения почв вокруг бывших складов непригодных к использованию пестицидов в Харьковской области / М. В. Катков, Ю. И. Тимощенко, А. И. Юрченко // Экология и промышленность. – 2016. – № 4. – С. 38–45.
Ликвидированные склады непригодных к использованию пестицидов вызвали локальное и региональное загрязнение почв на территории Украины. Результаты проведенного исследования подтвердили экпоненциальную зависимость концентрации хлорорганических пестицидов в почвах от глубины их проникновения и расстояния от центра склада. Разработанная математическая модель позволяет прогнозировать уровень загрязнения почв отдельными видами ХОП при ограниченном объеме экспериментальных данных.
Гульовата, Х. Г. Архітектура автоматизованої системи моніторингу і дослідження характеристик мінеральних вод / Х. Г. Гульовата, І. Г. Цмоць, Д. Д. Пелешко // Автоматика. Автоматизация. Электротехнические комплексы и системы. – 2008. – № 1. – С. 130–137.
Сформульовано вимоги, вибрано принципи та розроблено ієрархічну багаторівневу архітектуру автоматизованої системи моніторингу та дослідження характеристик мінеральних вод.
Підгородецька, Л. В. Використання інформації космічного геомоніторингу для оцінки екологічного стану водойм на прикладі озера Світязь / Л. В. Підгородецька, Л. М. Зуб, О. Д. Федоровський // Космічна наука і технологія. – 2010. – № 4. – С. 51–56.
На прикладі дослідження озера Світязь обгрунтовано використання інформації космічного геомоніторингу для оцінки екологічного стану водойми шляхом виявлення зв'язку експертних оцінок стану водойми з критерієм, який характеризує параметри мікроландшафту, що добре простежується на космічних знімках, а також здійснено моделювання та прогноз впливу рекркаційного навантаження на можливі екологічні наслідки.
Кошлатий, О. Екологізація будівельної освіти: науково-методичні та виховні аспекти / О. Кошлатий // Новий колегіум. – 2005. – № 1/2. – С. 40–42.
Основною метою освіти і виховання є формування екологічної культури особистості як форми регуляції взаємостосунків людини і природи.
Саєнко, Т. Екологізація знання і виробництва в умовах інформаційного суспільства / Т. Саєнко // Вища освіта України. – 2005. – № 4. – С. 95–102.
Зроблено спробу визначити пріоритети екологізації системи вищої освіти в руслі Концепції екологічної освіти України, завдань з подолання глобальних і локальних екологічних криз, стану сучаного виробництва, розвитку технологій та значення інформаційного середовища, що сприяло б вирішенню питань стійкого екологічно безпечного розвитку держави. Формування суспільства екологічного світогляду потребує глибокого реформування науки, культури і , в першу чергу, освіти.
Буяльська, Н. П. Екологізація освіти – основа сталого розвитку / Н. П. Буяльська, С. Д. Цибуля, І. А. Костенко // Екологічний вісник. – 2012. – № 2. – С. 12–13.
Питання екологічної освіти слід розглядати з позицій законів, правил гармонізації системи природа-суспільство, насамперед: закону ноосфери В.І.Вернадського, правила соціально-екологічної рівноваги, концепції теорії систем і системного аналізу.
Юрченко, Л. І. Екологічна безпека підприємницької діяльності / Л. І. Юрченко // Гуманітарний часопис. – 2009. – № 1 (18). – С. 125–132.
В статье проанализировано основные аспекты экологизации предпринимательской деятельности; приоритеты, мероприятия и инструменты обеспечения экологической безопасности хозяйствования в условиях экологического и экономического кризисов.
Будзович, Г. В. Екологічна економіка рекреаційного землекористування у сфері природокористування / Г. В. Будзович // Актуальні проблеми економіки. – 2014. – № 9. – С. 279–286.
У статті досліджено особливості та сутність екологічної економіки рекреаційного землекористування у сфері природокористування в умовах земельних відносин.
Курняк, Л. Екологічна культура: поняття і реальність / Л. Курняк // Вища освіта України. – 2006. – № 3. – С. 32–37.
Розкривається сутність поняття «екологічна культура» та обгрунтовується важливість її формування задля майбутнього нашої планети.
Стецюк, К. Екологічна культура як джерело ціннісних орієнтацій освіти для збалансованого розвитку / К. Стецюк // Вища школа. – 2011. – № 7/8. – С. 96–103.
У статті розглядається сутність екологічної культури як системи ціннісних орієнтацій освіти для збалансованого розвитку. Автор робить висновок, що екологічна культура – це новий тип мислення , новий рівень культури, сукупність матеріальних і духовних цінностей, а також способів діяльності людини, орієнтований на пошук нових оптимальних шляхів і механізмів взаємодії з природою.
Екологічне чисте виробництво: інституційні передумови, шляхи та механізми їх активізації в Україні / С. Харічков, Н. Андрєєва // Економіст. – 2010. – № 10. – С. 25–29.
У статті скрізь призму міжнародного досвіду розглянуто інституційні передумови та можливі варіанти розв'язання проблеми впровадження концепції екологічно чистого виробництва (ЕЧВ) в Україні.
Лозанський, В. Екологічний паспорт промислового підприємтсва: потрібен новий національний стандарт / В. Лозанський // Стандартизація, сертифікація, якість. – 2008. – № 5. – С. 18–22.
У статті обгрунтовано необхідність створення національного стандарту на екологічний паспорт промислового підприємтва, що сприятиме підвищенню екологічної безпеки.
Буркинський, Б. Екологічно чисте виробництво: наукові засади впровадження та розвитку / Б. Буркинський // Вісник НАН України. – 2006. – № 5. – С. 11–17.
Розглянуто національні засади і пріоритети впровадження концепції екологічно чистого виробництва, економічні та організаційні механізми, які слід для цього задіяти. Визначено поетапні завдання реалізації та розвитку такого виробництва в умовах ринкової трансформації економіки України.
Безсонов, Є. М. Енергопродуктивність екосистем у контексті переходу до збалансованого розвитку / Є. М. Безсонов // Екологічний вісник. – 2016. – № 5. – С. 19–21.
Людина є невід'ємною частиною екологічних систем і будь-яка зміна в останніх обов'язково позначиться на соціальних та економічних аспектах буття людей. На сьогоднішній день одним з основних завдань переходу до збалансованого розвитку є переосмислення до природних ресурсів: екологічна безпека природних систем має бути основною умовою збалансованого розвитку соціоекологічних систем.
Прокопенко, О. В. Ефективність впровадження екологічних інновацій і екологізації діяльності підприємств –інноваторів / О. В. Прокопенко ; Сумський державний університет // Проблемы науки. – 2008. – № 10. – С. 28–32.
Розроблено теоретико-методичний підхід до оцінювання ефективності впровадження екологічних інновацій й екологізації діяльності підприємств-інноваторів.
Донченко, В. В. Зарубежный опыт идентификации экологических характеристик автотранспортных средств в системах организации движения в городах / В. В. Донченко, Ю. И. Кунин, А. П. Гусаров // Автотранспортное предприятие. – 2015. – № 12. – С. 19–23.
Представлен зарубежный опыт создания в городах зон низких выбрсов загрязняющих веществ, связанных с введением ограничений на движение автомобилей различных категорий и экологических классов. Описаны различные инструменты идентификации экологических характеристик транспортных средств в условиях движения, необходимые для создания подобных зон, и санкции за нарушение установленных требований.
Экологическая рациональность – новый принцип развития или очередная утопия? // Экология и жизнь. – 2007. – № 1. – С. 44–46.
Главным сейчас становится не удовлетворение растущего спроса, а «принцип экологической рациональности», ставящий во главу угла сохранение и защиту невосполнимых природных ресурсов.
Лысенко, Ю. Экологический подход к управлению предриятием: проблемы и перспективы / Ю. Лысенко, А. Салеков // Экономика Украины. – 2003. – № 5. – С. 33–40.
Кривошей, В. Н. Экология бумажного и полимерного пакета / В. Н. Кривошей // Упаковка. – 2011. – № 3. – С. 41–44
В статье дана оценка экологической ситуации с использованием бумажных и полимерных пакетов в различных регионах мира. Рассмотрены экологические риски при производстве бумажных и полимерных пакетов, сырья для их изготовления, при распространении и применении пакетов. Автором проведено глобальное оценивание влияния бумажных и полимерных пакетов на всех этапах их жизненного цикла на экологическую обстановку окружающей среды. В работе даны рекомендации по минимизации влияния на экологию использования бумажных и полимерных пакетов. Перечислены основные способы утилизации полимерных бумажных пакетов.
Осадчий, Г. Экология и альтернативные виды энергообеспечения и энергосбережения / Г. Осадчий // Инженер. – 2007. – № 2. – С. 14–17.
Орлов, В. А. Экология и энергоэффективность / В. А. Орлов // Энергосбережение. – 2012. – № 1. – С. 17–18.
Существующие мировые реалии наращивания темпов промышленного производства неизбежно влекут за собой повышение потребления энергоресурсов, а следовательно, и органического топлива, что в свою очередь создает ряд дополнительных проблем, начиная от ограничения ресурсов, как в отдельно взятом государстве, так и в мире в целом, заканчивая ухудшением экологии.
Латышевская, Н. Экология и развитие нанотехнологий / Н. Латышевская, А. Стрекалова // Нанотехнологии. – 2012. – № 5. – С. 22–27.
Быстрый прогресс нанотехнологий в глобальных масштабах создает систему разноплановых эффектов для каждого отдельного человека, в том числе для его здоровья и окружающей среды: «Расшифровка генома человека, успехи трансплантологии, манипуляции со стволовыми клетками, экстракорпоральное оплодотворение, клонирование, нанотехнологии...»
Халамиренко, И. В. Экология использования возобновляемых источников энергии (ВИЭ) / И. В. Халамиренко // Энергосбережение. – 2011. – № 12. – С. 20–21.
В связи с интенсивным вовлечением возобновляемых источников энергии в практическое использование особое внимание обращается на экологический аспект их воздействия на окружающую среду.
Черногор Л.Ф., Экология космоса — новая проблема человечества // Наука и техника. – 2010. – № 5. – С. 11–17.
Мы все заслуженно гордились достижениями советской космонавтики. СССР часто был первым в космосе. Первый ИСЗ. Первый полет человека в космос. Первые полеты в конце 1950-х гг. советских ракет к Луне.
Цель этой статьи - показать «подводную часть космического айсберга», рассказать о малоизвестных фактах космической деятельности человечества и проанализировать негативные стороны этой деятельности.
Намаконов, Б. В. Экология энергосбережения / Б. В. Намаконов // Энергосбережение. – 2007. – № 5. – С. 20–24.
Гошовский, С. В. Комбинированные энергосистемы для эффективного получения экологически безопасной энергии / С. В. Гошовский, А. В. Зурьян // Экология и промышленность. – 2016. – № 3. – С. 96–100.
Проанализирована и научно обоснована возможность уменьшения техногенной нагрузки на окружающую природную среду путем рационального использования возобновляемых источников энергии в комбинированных энергосистемах.
Тыркалов, Г. Мир сказок и реальность. К миру без войн, без атомного оружия и экологических катастроф / Г. Тыркалов // Экономические стратегии. – 2008. – № 5/6.– С. 142–147.
Орфанова, М. М. Напрямки покращення екологічної ситуації на підприємствах нафтогазового комплексу України / М. М. Орфанова // Энергосбережение.Энергетика.Энергоаудит. – 2014. – № 4. – С. 69–75.
Відходи, які утворюються на нафтогазових підприємтсвах, характеризуються різноманітністю хімічного складу, що ускладнює можливість іх подальшої утилізації. Аналізуються технологічні процеси з позиції утворення відходів. Виділяються основні негативні характеристики нафтогазового виробництва. Пропонується створення регіональних центрів з утилізації нафтошламів та кислих гудронів.
Сафин, Р. Р. Новые технологии для улучшения экологической ситуации в регионах добычи и переработки сернистых нефтей / Р. Р. Сафин // Экологические системы и приборы. – 2004. – № 1. – С. 37–39.
Галущенко, С. В. О необходимости соответствия национальных природных парков Украины международным стандартам / С. В. Галущенко // Екологічний вісник. – 2016. – № 4. – С. 5–7.
В настоящее время в Украине имеется 48 национальных парков, 19 природных и 4 биосферных заповедника. Поэтому в значительной степени функции по сохранению природных экосистем в своем естественном состоянии (без хозяйственного использования) должны, наряду с заповедниками, выполнять национальные парки. Но для этого наши национальные парки должны соответствовать международным критериям, принятым для категории «национальный парк».
Ладоша, Е. Н. Оценка воздействия ракетной техники космического назначения на стратосферный озон / Е. Н. Ладоша, В. А. Потопахин, О. В. Яценко// Полет. – 2006. – № 9. – С. 42–48.
Мирцхулава, Г. Д. Оценка опасности нефтеотходов для окружающей среды / Г. Д. Мирцхулава // Экологические системы и приборы. – 2007. – № 11. – С. 58–64.
Разработана методология оценки опасности нефтеотходов для окружающей среды с использованием теории надежности и теории случайных процессов.
Коваленко, А. М. Проблемы и перспективы комплексной утилизации твердых бытовых отходов на региональном уровне / А. М. Коваленко // Экология и промышленность. – 2008. – № 1. – С. 57–63.
Сладкопевцев, С. А. Проблемы и перспективы развития геоэкологии / С. А. Сладкопевцев // Известия вузов. Геодезия и аэрофотосъемка. – 2012. – № 2. – С. 111–114.
Рассмотрены проблемы и перспективы изучения экологических систем и показателей их состояния. Представлена классификация геоэкологических обстановок, которые различаются по степени напряженности. Дан анализ глобальных, региональных, городских и природоохранных проблем.
Семенов, А. А. Растения как биоиндикаторы загрязнений в условиях антропогенного ландшафта / А. А. Семенов // Экология и жизнь. – 2004. – № 4. – С. 36–37.
Савчук, Д. П. Система заходів з екологічного оздоровлення річок і річкових басейнів / Д. П. Савчук // Екологічний вісник. – 2016. – № 2. – С. 28–29.
Збереження річок, їхніх заплавних та позазаплавних ландшафтів для нинішнього та майбутніх поколінь – одне з найважливіших і невідкладних сучасних завдань, розв'язання якогостало світовою практикою.
Назад
