Небесне тяжіння (115 років Мясіщєву В.М.)



     Велике було здивування та захоплення гостей, які були присутні на повітряному параді в Тушино в 1961 р., коли високо в небі з’явився надзвуковий стратегічний літак М-50, створений конструкторським б
юро під керівництвом Володимира Михайловича Мясіщєва.

Володимир Михайлович пройшов великий творчий шлях конструктора, вченого, професора. У студентські роки він працював у ЦІАМ у відділі В. Я. Клімова та займався авіаційними двигунами, які тільки починали проектуватися. Дещо пізніше Мясіщєв був конструктором на науково-дослідному аеродромі ВПС (так тоді іменувався НОА ВПС), а потім, як і багато авіаційних конструкторів, протягом ряду років працював у відділі досвідченого літакобудування ЦАГІ.
В. М. Мясіщєв розділив долю багатьох інших авіаційних фахівців і був заарештований в 1937 р. Перебуваючи в ув’язненні, він працював у сумнозвісному «спецтехотділі» і проектував, як і А. М. Туполєв, і В. М. Петляков, свій варіант "сотки". Володимир Михайлович почав проектувати висотний бомбардувальник та швидко розрахував та накреслив ескізний проект літака, що стало підставою для «верхніх інстанцій» створити конструкторське бюро під керівництвом В. М. Мясіщєва. У ньому і була продовжена робота над літаком, і в 1938 Володимир Михайлович представив робочий проект далекого висотного бомбардувальника ДВБ-102 з двома двигунами.


  
   Після трагічної загибелі 1942 р. конструктора В. М. Петлякова виникла необхідність у продовженні робіт з подальшого вдосконалення літака Пе-2 — основного бомбардувальника нашої авіації, що пікірує. У зв’язку з цим частина співробітників ДКБ і сам Мясіщєв були направлені на серійний завод, де випускалися літаки Пе-2. За роки війни з’явилося не менше восьми модифікацій цього бомбардувальника.
Хоча ці роботи проводилися у роки війни, коли основним завданням промисловості було забезпечення фронту технікою, В. М. Мясіщєв зміг удосконалити дослідну базу заводу. Це допомагало не лише вдосконалювати серійну продукцію, а й створювати нові модифікації. Однією з таких серійних модифікацій був літак Пе-2Б, дальність польоту якого досягала 1400 км за максимальної швидкості 540 км/год.


     Наприкінці 1945 р. колектив ДКБ під керівництвом В. М. Мясіщєва розробив проект реактивного бомбардувальника РБ-17 із чотирма турбореактивними двигунами РД-10. Літак мав дві герметичні кабіни і триколісне шасі, що забирається у фюзеляж. Проектована швидкість становила 800 км/год.
У жовтні 1945 р. велика група працівників ДКБ і серійного заводу на чолі з В. М. Мясіщєвим була нагороджена високими урядовими нагородами, проте через деякий час конструкторське бюро було розформовано, що мотивувалося його малою віддачею, а сам Володимир Михайлович був призначений деканом літакового факультету Московського авіаційного інституту ім. С. Орджонікідзе; потім професор В. М. Мясіщєв став завідувати кафедрою на цьому факультеті.


     24 березня 1951 р. рішенням уряду було відтворено ДКБ головного конструктора В. М. Мясіщєва, перед яким ставиться завдання створити стратегічний реактивний літак, висота і дальність польоту якого в 1,5 - 2 рази, а злітна маса в 3 - 4 рази перевищували б дані літаків, що були на озброєнні. Велику підтримку новому ОКБ було надано заступником Голови Ради Міністрів СРСР В. М. Малишевим.
Незважаючи на деякий скептицизм, що висловлювався з приводу можливості створення подібного літака, конструктор негайно розпочав виконання поставленого завдання, розпочавши з організації згуртованого творчого колективу ентузіастів. Володимир Михайлович сміливо залучав до розробок студентську молодь, яка охоче допомагала у проведенні розрахунків з метою обґрунтувати можливості побудови літака. До роботи із забезпечення створення літака було залучено велику кількість заводів-суміжників.

     1 травня 1952 р. останнє креслення було здано у виробництво, а на початку 1953 р. літак здійснив свій перший політ. Без перебільшення можна сказати, що робота КБ над створенням цього літака у співдружності з найбільшим авіаційним заводом, а також науковими інститутами була виконана в рекордно короткий термін, а перший випробувальний політ розвіяв усі сумніви щодо реальності існування сучасного важкого бойового реактивного літака.


 
1. Владимир Михайлович Мясищев // Советские авиационные конструкторы / А. Н. Пономарев. - 3-е изд., испр. и доп. - М. : Воен. дело. - 1990. - С. 228-237.
     Генерал-полковник авиации А.Н. Пономарев в книге рассказывает об истории развития советской авиации, о наиболее выдающихся авиационных конструкторах, имена которых навсегда вошли в историю мировой авиации:

Андрей Николаевич Туполев, Алексей Андреевич Туполев, Артем Иванович Микоян, Ростислав Аполлосович Беляков, Сергей Владимирович Ильюшин, Генрих Васильевич Новожилов, Александр Сергеевич Яковлев, Павел Осипович Сухой, Олег Константинович Антонов, Семен Алексеевич Лавочкин, Николай Николаевич Поликарпов, Дмитрий Павлович Григорович, Георгий Михайлович Бериев, Владимир Михайлович Петляков, Владимир Михайлович Мясищев, Александр Яковлевич Березняк, Михаил Леонтьевич Миль, Николай Ильич Камов, Марат Николаевич Тищенко, Сергей Викторович Михеев, Александр Александрович Микулин, Борис Сергеевич Стечкин, Сергей Константинович Туманский, Архип Михайлович Люлька, Николай Дмитриевич Кузнецов
, Аркадии Дмитриевич Швецов, Павел Александрович Соловьев, Владимир Яковлевич Климов, Сергей Петрович Изотов.

2. Гай, Д. И. Небесное притяжение : жизнь выдающегося конструктора самолетов Владимира Михайловича Мясищева / Д. И. Гай. - М. : Московский рабочий, 1984. - 221 с.
     Книга рассказывает о жизни и творчестве генерального авиаконструктора Владимира Михайловича Мясищева. Созданные Мясищевом машины отличались смелостью замысла, оригинальностью, высокой надежностью, им не было равных в мире.

3. Амирьянц, Г. Устремленный за горизонт / Г. Амирьянц // Крылья Родины. - 2012. - № 8. - С. 61-69.
          В.М.Мясищев – один из виднейших отечественных авиаконструкторов, известный, прежде всего, как создатель стратегических бомбардировщиков М-4 и   3М. Автор статьи с большой теплотой рассказывает об этой яркой личности, весьма неординарном человеке, которому судьба уготовила немало драматических превратностей.

4. Саукке, М. Б. Ведущие авиаконструкторы и их самолеты в Великой Отечественной войне / М. Б. Саукке // Крылья Родины. - 2015. - № 7/8. - С. 198-207.
     Автор рассказывает о значках и медалях, в которых нашла отражение деятельность ведущих отечественных авиаконструкторов - О.К.Антонова, В.Ф.Болховитинова, С.В.Ильюшина, К.А.Калинина, С.А.Лавочкина, А.И.Микояна, М.И.Гуревича, В.М.Мясищева.

5. Бахвалов,Ю. О. Творческий путь выдающегося авиаконструктора Владимира Михайловича Мясищева : к 110-летию со дня рождения / Ю. О. Бахвалов, Г. А. Хазанович, Р. В. Бизяев // Полет. - 20121. - № 12. - С. 3-8.
     Рассматривается творческий путь генерального авиаконструктора Владимира Михайловича Мясищева. Обсуждаются инженерно-технические решения, носящие пионерский характер.

Назад до списку