Бібліотеки нині позиціонують себе не тільки як книгозбірні, а й як соціально-культурні центри, які орієнтовані на задоволення потреб користувачів і здійснення якісного сервісу.



     Тому в бібліотеках дедалі більше розвиваються нові форми роботи з користувачами.
     Серед них – бібліотерапія. У 2013 році Міністерство охорони здоров’я Великої Британії затвердило реалізацію програми, за якої лікар прописує пацієнтові як терапію читання книжок. До рекомендованого списку ввійшло 30 життєствердних зразків психологічної літератури. Для кожної конкретної психічної проблеми – своя книга, котру можна легко відшукати в британських бібліотеках. Сучасна людина, яка забула про книгу і отримує інформацію з мережевих публікацій та повідомлень, – ідеальний клієнт для бібліотерапевта.
     Одним із аспектів діяльності американських публічних бібліотек є розроблення спеціальних програм на допомогу батькам, які перебувають в ув’язненні, підтримувати дружні й близькі стосунки з їх дітьми. Наприклад, завдяки програмі «Почитай мені» батьки можуть зробити аудіозапис прочитаного ними вголос літературного твору, а потім відправити цю аудіокнигу своїй дитині. Одночасно вони мають змогу читати книги дітям під час відвідувань.
     Програму розраховано на тригодинні сесії протягом трьох тижнів. На першій сесії бібліотекар навчає правил виразного читання, враховуючи вікову категорію дітей, розповідає про вплив читання на розвиток дитини. Під час наступних двох сесій ув’язнені набирають книги для своєї малечі і після підготовчих спроб записують своє читання за допомогою цифрових пристроїв. Наприкінці програми 90% її учасників запевнили, що після звільнення вони обов’язково підуть зі своїми дітьми до бібліотеки.
     На цьому американські бібліотерапевти не зупинилися, популяризуючи лікувальний ефект від процесу читання. Вони використали допомогу тваринок. Нині в притулок для тварин в маленькому містечку штату Пенсильванія щодня приходять десятки дітей, щоб почитати чотирилапим!
     Крісті Родрігез, координатор проекту, розповіла, що на таку ініціативу її надихнув її 10-річний син Шон. Коли вона зіткнулась з проблемою, що її хлопчик абсолютно не хоче читати, то спробувала відвести його у свій притулок для кішок, щоб Шон читав книги тваринам. Шон настільки захопився процесом, що Крісті Родрігез вирішила організувати цілу програму для заохочення дітей до читання.
     У притулку встановили полицю з книгами та відкрили гурток «Книжкові приятелі». Спочатку книжкове зібрання бібліотеки було невеликим, але згодом, коли про незвичний проект дізналися за межами містечка, сюди почали надсилати книги з усієї країни, навіть із Канади, Австралії та Нової Зеландії. На «котячі читання» у притулок стали щодня приходити десятки дітлахів.
     Учені з університету Тафтса (м. Бостон, США) стверджують, що навчання в компанії з чотирилапими може значно підвищити ефективність процесу, а також зробити його комфортнішим для дитини. Коли дитина вмотивовано читає (наприклад, для кота), вона відчуває свою значущість, поступово в неї з’являється потреба у читанні для власного задоволення.
     В Україні одним із прикладів сучасного підходу до організації обслуговування населення є діяльність Закарпатської обласної універсальної наукової бібліотеки (ОУНБ) ім. Ф. Потушняка. Жителі міста Ужгорода давно знають, що ця бібліотека є місцем, де відбуваються неординарні культурні події.
     Головний бібліотекар цієї книгозбірні Є. Напуда зазначає, що «бібліотечні працівники зобов’язані формувати нове мислення та новий погляд на традиційну роботи книгозбірні, а ще важливо швидко адаптуватись до тих змін, які відбуваються у світі. Попит народжує пропозицію, тому зараз недостатньо книжкових виставок та літературних вечорів, потрібно виходити за часові, фізичні та географічні межі й руйнувати стереотипи».
     Чим привабили бібліотекарі нових відвідувачів?


     Наприклад, «Закарпатськими позералками» – швидкими побаченнями в бібліотеці, що супроводжувались консультаціями психологів, лікарів з обласного центру планування сім’ї, а також виступом відомого закарпатського рок-гурту «Триставісім».
     Разом із користувачами бібліотекарі підкорили Говерлу та встановили пункт буккросингу біля її підніжжя. Крім того, вони проводять тематичні танцювальні вечори, на яких відвідувачі мають змогу спробувати свої сили в різноманітних майстер-класах досвідчених хореографів. Великий резонанс у місті мала вінілова вечірка «Круглий звук». В Ужгороді циклічно проводять такі музичні вечірки, на яких відомі місцеві діджеї крутять музику на вінілових платівках щоразу в інших локаціях. Однією із таких локацій і стала Закарпатська ОУНБ ім. Ф. Потушняка. Особливістю цієї вечірки було те, що половина композицій, котрі звучали на ній, були із фонду бібліотеки, який десятиліттями лежав без діла. Наразі він знову становиться популярними серед мешканців міста.
     Нині користувачі, які приходять до бібліотеки лише за книгою, дивуються, коли дізнаються про весь спектр бібліотечних послуг, і наступного разу приводять із собою друзів. Завдяки такому розмаїттю діяльності бібліотеки змінюється ставлення до неї в громаді.
     Як зазначила в своєму інтерв’ю Є. Непуда, «хочеться, щоб українці якомога частіше отримували культурний шок у бібліотеках».
     Матеріал було взято із статті М. Талалаєвської «Нові форми роботи з користувачами в бібліотеках різних країн».