3 серпня 1964 року була прийнята урядова постанова «О работах по исследованию Луны и космического пространства». ОКБ-586 й заводу № 586 було доручено розробку й виготовлення блоку «Е» місячного кораблю.

Блок «Е» – злітно-посадковий ракетний модуль місячного корабля комплексу Н-1-Л-3. Призначався для забезпечення посадки на поверхню Місяця місячного корабля (ЛК) з космонавтом і подальшого старту з Місяця з виведенням ЛК на орбіту штучного супутника Місяця для стикування з пілотованим місячним орбітальним кораблем.
До складу комплексу входили триступенева ракета-носій Н1 (11А52) і чотириступеневий головний блок ЛЗ. Головний блок був призначений для доставки екіпажу з двох космонавтів з орбіти штучного супутника Землі на навколомісячну орбіту, здійснення посадки ЛК на поверхню Місяця, повернення назад на орбіту і повернення космонавтів на Землю.
Блок мав два двигуни – основний та резервний. Композиція з двох двигунів вирішувала не тільки завдання посадки, вибору місця посадки та злету, але й виходу з нештатної ситуації в будь-якій точці траєкторія польоту корабля. Зв’язці двигунів був дан індекс 11Д410, основному – 11Д411 та резервному – 11Д412. Основний двигун був однокамерним, а резервний – двокамерним. Основний двигун має дворазовий запуск (перше включення – під час посадки на поверхню Місяця, друге – під час старту з Місяця). Резервний двигун з одноразовим запуском. Він запускається або на ділянці посадки в разі відмови основного двигуна, забезпечуючи повернення ЛК на орбіту штучного супутника Місяця, або під час старту з Місяця, запускаючись одночасно з основним двигуном, підстраховуючи його і забезпечуючи більш надійний старт.
Атмосфера, що панувала тоді серед тих, хто проводив наземне відпрацювання блоку «Е», відображена у віршованому «Отчете о том, как мы старались, но на Луне не оказались»:

Блок «Е», а також інші блоки місячного корабля успішно пройшли все наземне експериментальне відпрацювання. Настала черга льотних випробувань, які через неготовність до польоту Н1 було вирішено проводити на носії 11А511 («Союз»). Перший пуск відбувся 24 листопада 1970 р. Другий – 26 лютого 1971 р. Третій – 12 серпня 1971 р. Всі випробування пройшли успішно.
Блок «Е» повністю підтвердив свою працездатність і правильність закладених в ньому технічних рішень. На жаль, носій Н1 так і не був відпрацьований, роботи з проекту Н1-ЛЗ були припинені в 1974р.

Блок «Е» – злітно-посадковий ракетний модуль місячного корабля комплексу Н-1-Л-3. Призначався для забезпечення посадки на поверхню Місяця місячного корабля (ЛК) з космонавтом і подальшого старту з Місяця з виведенням ЛК на орбіту штучного супутника Місяця для стикування з пілотованим місячним орбітальним кораблем.
До складу комплексу входили триступенева ракета-носій Н1 (11А52) і чотириступеневий головний блок ЛЗ. Головний блок був призначений для доставки екіпажу з двох космонавтів з орбіти штучного супутника Землі на навколомісячну орбіту, здійснення посадки ЛК на поверхню Місяця, повернення назад на орбіту і повернення космонавтів на Землю.

Блок мав два двигуни – основний та резервний. Композиція з двох двигунів вирішувала не тільки завдання посадки, вибору місця посадки та злету, але й виходу з нештатної ситуації в будь-якій точці траєкторія польоту корабля. Зв’язці двигунів був дан індекс 11Д410, основному – 11Д411 та резервному – 11Д412. Основний двигун був однокамерним, а резервний – двокамерним. Основний двигун має дворазовий запуск (перше включення – під час посадки на поверхню Місяця, друге – під час старту з Місяця). Резервний двигун з одноразовим запуском. Він запускається або на ділянці посадки в разі відмови основного двигуна, забезпечуючи повернення ЛК на орбіту штучного супутника Місяця, або під час старту з Місяця, запускаючись одночасно з основним двигуном, підстраховуючи його і забезпечуючи більш надійний старт.
Атмосфера, що панувала тоді серед тих, хто проводив наземне відпрацювання блоку «Е», відображена у віршованому «Отчете о том, как мы старались, но на Луне не оказались»:
Но не сдались мы, не робели,
Невзгоды все преодолели,
И отработали мы блок
В предписанный начальством срок.
Давали минус мы и плюс,
И насыщенье и ресурс
И мусор сыпали в насосы,
Чередовали форсы – дроссы.
Мы так и не смогли ни разу
Остановиться по отказу.
План отработки был суров:
Прожечь пять сотен образцов,
Отказов ждать мы не могли
И вереницей пуски шли.
Невзгоды все преодолели,
И отработали мы блок
В предписанный начальством срок.
Давали минус мы и плюс,
И насыщенье и ресурс
И мусор сыпали в насосы,
Чередовали форсы – дроссы.
Мы так и не смогли ни разу
Остановиться по отказу.
План отработки был суров:
Прожечь пять сотен образцов,
Отказов ждать мы не могли
И вереницей пуски шли.

Блок «Е», а також інші блоки місячного корабля успішно пройшли все наземне експериментальне відпрацювання. Настала черга льотних випробувань, які через неготовність до польоту Н1 було вирішено проводити на носії 11А511 («Союз»). Перший пуск відбувся 24 листопада 1970 р. Другий – 26 лютого 1971 р. Третій – 12 серпня 1971 р. Всі випробування пройшли успішно.
Блок «Е» повністю підтвердив свою працездатність і правильність закладених в ньому технічних рішень. На жаль, носій Н1 так і не був відпрацьований, роботи з проекту Н1-ЛЗ були припинені в 1974р.
Назад