Костюк Геннадій Ігорович

Костюк Геннадій Ігорович

18.03.1942, м. Омськ

Костюк Геннадій Ігорович – провідний український фахівець з дослідження фізичних процесів у плазмово-іонних і лазерних пристроях наземного й космічного призначення, кандидат технічних наук (1974 р., тема дисертації «Исследование эрозионных процессов на электродах плазменных движителей»), доктор технічних наук (1984 р., тема дисертації «Теплофизические и термомеханические проблемы стойкости электродных систем ЭРД и технологических плазменных устройств»), професор (1986 р.).

1970 року закінчив Харківський авіаційний інститут, де відтоді й працює: 1970–1973 рр. – науковий співробітник, 1973–1974 рр. – аспірант річної аспірантури. Протягом 1974–1975 рр. – асистент, 1975–1980 рр. – старший викладач, 1980–1982 рр. – докторант, 1982–1984 рр. – старший викладач, 1984–1985 рр. – доцент, 1985–1986 рр. – професор, 1986–2011 рр. – завідувач кафедри робототехніки, з 2011 р. і до теперішнього часу є професором кафедри теоретичної механіки, машинознавства та роботомеханічних систем.

Г. І. Костюк – академік Міжнародної академії наук та інноваційних технологій (2013 р.), Академії наук технологічної кібернетики України (1993 р.) та Академії інженерних наук України (1991 р.), почесний професор Уханського політехнічного університету (2001 р., КНР), Людина року (2001 р., американський біографічний інститут).

Г. І. Костюк є засновником і керівником наукового напряму «Розроблення фізико-технічних основ комбінованих, плазмово-іонних нанотехнологій і устаткування для їх реалізації», створив наукову школу «Нанотехнології та електрофізичні технології машинобудування».

З 1974 р. по 1979 р. брав участь у розробленні механізмів, що працюють у відкритому космосі (проведено випробування матеріалів на супутнику «Космос-1047»).

Геннадій Ігорович є автором 1145 робіт, з яких 33 включено до наукометричної бази Scopus. Голова програмного комітету Міжнародної конференції «Нові технології в машинобудуванні», член оргкомітету Міжнародної конференції «Наука і освіта».

Підготував чотири доктори та 25 кандидатів технічних наук.