Михайлов Павло Андрійович

21.12.1911, м. Курськ, Росія – 20.12.1978, Запоріжжя

Михайлов Павло Андрійович – фахівець у галузі витриманості і втомленості металів. Кандидат технічних наук (1955 р.), доцент (1957 р.), професор (1972 р.).

Трудовий шлях почав з 13 років (різноробочий, тракторист, помічник коваля), поєднував роботу з навчанням у школі. Після закінчення школи у 1927 р. працював креслярем, конструктором, технологічним керівником інструментального цеху.

У 1934 р. П. А. Михайлов пов’язав своє життя з Харківським авіаційним інститутом, де працював виконробом, конструктором, виконавцем науково-дослідних робіт, заступником директора ХАІ з реевакуації, брав активну участь у відбудові інституту після звільнення Харкова від німецьких військ. Одночасно навчався в інституті, який закінчив у 1946 р. По закінченні працював викладачем кафедри «Деталей машин», а протягом 1949–1953 рр. викладав курс «Деталі машин» у Вищому військово-авіаційному училищі.

У 1953 р. розпочав роботу в Харківському політехнічному інституті на посаді доцента. У березні 1957 р. П. А. Михайлова наказом Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР призначили ректором Запорізького машинобудівного інституту (ЗМІ). За час перебування Павла Андрійовича на посаді ректора ЗМІ перетворився в потужний технічний навчально-науковий заклад.

П. А. Михайлов – відомий вчений, фахівець у галузі технічних властивостей конструкційних матеріалів в умовах їхньої експлуатації, за результатами його численних досліджень розкрито нове явище – адсорбційна втомлюваність при циклічному розтягу-стиску. Павло Андрійович був постійним членом редколегії журналу «Фізико-хімічна механіка матеріалів». Ним була заснована наукова школа з дослідження фізико-механічних властивостей конструкційних матеріалів, де здійснювалось дослідження деталей авіаційних двигунів і автомобіля «Запорожець».

П. А. Михайлов є автором понад 70 робіт наукової і педагогічної спрямованості, 14 авторських і двох реєстраційних свідоцтв на винаходи. За видатні заслуги в галузі освіти і науки він був нагороджений орденами Леніна, Жовтневої Революції, «Знаком Почета», медалями «Тридцать лет Победы в Великой Отечественной войне 1941–1945 гг.», «За доблестный труд. В ознаменование 100-летия со дня рождения Владимира Ильича Ленина», «Ветеран праці», почесними грамотами Міністерства освіти СРСР, Міністерства освіти УРСР, від уряду Німецької Демократичної Республіки та іншими грамотами.