Трунов Дмитро Миронович

Трунов Дмитро Миронович

1936 – 19.01.2020, м. Харків

Трунов Дмитро Миронович – кандидат технічних наук (1969 р., тема дисертації «Исследование нового способа формообразования осесимметричных оболочек из листа»).

У 1955 р. вступив до Харківського авіаційного інституту вперше. Але вже у 1957 р. пішов поступати до Чорноморського вищого військово-морського училища імені П. С. Нахімова. На 3-му курсі училища захворів, був списаний з плавскладу на берег і переведений до Ростовського військового інституту ракетних військ.

У 1961 р. Д. М. Трунов вступив на 4-й курс ХАІ, який закінчив у 1964 р. з «червоним» дипломом. Після навчання залишився в інституті на кафедрі теорії і конструкції ракетних двигунів. З 1964 р. по 1967 р. працював інженером і завідуючим лабораторією теплових процесів ракетних двигунів. У 1964–1965 рр. у літній період керував першими студентськими загонами ВНЗ Харкова, України і Молдавії на цілині. У 1966 р. Дмитро Миронович був призначений першим командиром річного ударного будівельного студентського загону ССО-66 ХАІ.

Протягом 1967–1969 рр. – аспірант ХАІ, викладач кафедри теорії ракетних двигунів, керівник цієї кафедри, винайшов і розробив новий технологічний процес з виготовлення головної частини ракет.

У 1969 р. був призначений проректором з адміністративно-господарської діяльності ХАІ. За час роботи на посаді проректора було побудовано близько 20-ти нових навчальних корпусів, лабораторій і гуртожитків, база відпочинку в Рибачому (Крим), надзвукова аеродинамічна труба (друга в Радянському Союзі). У 1974 р. – старший викладач кафедри виробництва літальних апаратів.

З 1981 р. по 2001 р. працював у Харківському автодорожньому інституті (ХНАДУ) доцентом кафедри, проректором з навчально-виховної роботи і міжнародних зв'язків. У 1993–1995 рр. керував центром заочного і дистанційного навчання.

У 2001–2009 рр. – науково-викладацька робота в Харківській академії залізничного транспорту.

Д. М. Трунов – відмінник народної освіти, має кілька авторських свідоцтв на винаходи, створив 70 наукових і навчально-методичних посібників. Нагороджений медаллю «За освоение целины», Почесною грамотою Президії Казахської РСР, грамотами ЦК ЛКСМУ і ЦК ВЛКСМ.

Праці співробітника