Григор'єв Петро Андрійович
09.12.1914, м. Юзівка (нині Донецьк) – 16.07.1980, м. Москва
Григор'єв Петро Андрійович – керівник авіаційної промисловості, депутат Верховної Ради СРСР (1966–1970 рр.), Герой Соціалістичної Праці (26.04.1971 р.).
Закінчив Харківський авіаційний інститут за спеціальністю «Інженер-механік з авіабудування» 1939 року.
З 1939 р. по 1949 р. працював на Пермському заводі № 19 імені Й. В. Сталіна (нині Пермський моторний завод), пройшов шлях від інженера-технолога до начальника цеху.
У 1949 р. був директором Коянівської машинно-тракторної станції у м. Молотов (м. Перм), яку зробив передовою майже за один рік. 1949 року його було переведено на посаду начальника цеху Московського авіаційного заводу № 500. У 1953–1957 рр. П. А. Григор'єв – начальник виробництва цього ж заводу. У 1957–1962 рр. – головний інженер заводу № 29 Омської Ради народного господарства. У 1962–1976 рр. – директор Омського моторобудівельного заводу (з 1979 р. об’єднання) ім. П. І. Баранова Мінавіапрому СРСР.
П. А. Григор'єв зробив вагомий внесок у технічне вдосконалення промисловості. Під його керівництвом освоєно виробництво принципово нової авіаційної та ракетно-космічної техніки: комплекс ракетних двигунів 8Д59 для рідинної одноступінчастої балістичної ракети середньої дальності наземного базування 8К63 (Р-12) та 8Д419 для двоступінчастої міжконтинентальної балістичної ракети на висококиплячих компонентах палива з автономною системою керування 8К63 (Р-12), а також деталей для перших пілотованих космічних кораблів. При ньому було освоєно виробництво турбореактивних авіаційних двигунів четвертого покоління АЛ-21Ф для фронтових бомбардувальників Су-24 та винищувачів Су-17 замість двигунів АШ-82Т для пасажирського літака Іл-14, організовано високоавтоматизоване виробництво коробок передач для автомобіля «Москвич-412».
З 1976 р. по 1980 р. П. А. Григор'єв – директор Калузького моторобудівного заводу, який випускав двигуни для виробів оборонної промисловості.
П. А. Григор'єва нагороджено орденами Леніна (1966 р., 1971 р.), Червоної Зірки (1954 р.), Трудового Червоного Прапора, медалями «Серп и Молот» (1971 р.), «Золотая Звезда», «Знак Почета» (1957 р.).
