Агронік Олександр Григорович (Хаймович)

28.03.1909 р., м. Полтава

Агронік Олександр Григорович (Хаймович) – лауреат Ленінської премії.

1927 року вступив до Харківського технологічного інституту. Під час навчання підробляв креслярем у різних КБ.

У 1930 р. О. Г. Агронік перевівся з третього курсу ХТІ до Харківського авіаційного інституту на перший курс літакобудівного факультету, який закінчив у 1934 р. Після навчання продовжував роботу в інституті у науково-дослідному секторі.

У 1936 р. Олександр Григорович перейшов на завод № 135 (ХАЗ) начальником бригади шасі та управління, де пропрацював до 1942 р. під керівництвом П. О. Сухого.

У 1942 р. переводиться на завод № 23 (Авіаційний завод, м. Москва) на посаду провідного інженера. З кінця 1946 р. працював начальником льотного відділу. У 1947 р. О. Г. Агронік переводиться на посаду провідного інженера з нормалізації на завод № 51 (нині ОКБ «Сухий»). У 1949 р. працював провідним конструктором з будівництва дослідних серій крилатих ракет.

З 1953 р. почав працювати в ОКБ-155 (нині АТ «Російська літакобудівна корпорація «МіГ») на посаді інженера-конструктора 1 категорії, відповідальним за доопрацювання і випробування літака МіГ-19С, приймав участь в доопрацюванні та доведенні висотного спорядження для МіГ-19, зокрема висотно-компенсуючого костюма, що став основним спорядженням для бойових літаків.

Результатом його праць стало винахід нового крісла для літака з автоматичним пристроєм для катапультування льотчиків. У 1990 р. О. Г. Агронік написав книгу про засоби порятунку в авіації – «Розвиток авіаційних засобів порятунку».