Хайченко Ірина Іллівна

04.07.1938, м. Київ

Хайченко Ірина Іллівна – перша серед жінок України льотчик-винищувач.

Наприкінці 9-го класу (1954 р.) вступила до київського аероклубу, де вчилася літати на літаках. Потім вступила до ХАІ і стала літати в харківському аероклубі. Після закінчення військової кафедри їй присвоєно звання молодшого лейтенанта.

Після закінчення ХАІ (1962 р.) працевлаштувалась у Київському ОКБ-153 (нині ДП «Антонов») як фахівець з авіадвигунобудування в цех остаточного складання літаків. Знову почала літати в рідному клубі. 1963 року мала тільки третій розряд з льотного спорту, а коли брала участь у першому чемпіонаті СРСР з повітряної акробатики, дали другий, а потім і перший. І. І. Хайченко входила до десятки найсильніших льотчиць країни.

1966 року заочно закінчила центральну школу льотчиків-інструкторів ДТСААФ (ДОСААФ) у Калузі і пізніше працювала льотчиком-інструктором у Ставрополі й Донецьку. Потім працювала в аероклубі в Ставрополі на Кубані інструктором, навчала курсантів. Літала на семи типах літаків: Як-18 простий (із заднім хвостовим колесом), Як-18У (з переднім носовим колесом), потім Як-18А, Як-18П, Z-326, Z-226, НТ МіГ-15 (навчально-тренувальний) і МіГ-15біс (бойовий).