Волосюк Валерій Костянтинович

Волосюк Валерій Костянтинович

29.05.1943, ст. Топчіха, Алтайський край

Волосюк Валерій Костянтинович – всесвітньо відомий фахівець у галузі статистичної теорії радіолокаційних та радіотехнічних систем дистанційного зондування, доктор технічних наук (1996 р., спецтема).

Після закінчення 1966 року радіотехнічного факультету Харківського авіаційного інституту почав працювати асистентом на кафедрі приймально-передавальних пристроїв. У грудні 1969 р. вступив до аспірантури, де його науковим керівником став завідувач кафедри доктор технічних наук, професор С. Є. Фалькович – один із засновників наукового напряму «Статистична теорія просторово-часової обробки сигналів у радіотехнічних вимірювальних системах». В. К. Волосюк був одним із перших його учнів.

З грудня 1972 р. по жовтень 1977 р. працював на посадах молодшого наукового співробітника, асистента, старшого викладача. 1973 року успішно захистив кандидатську дисертацію. З жовтня 1977 р. по вересень 1997 р. – доцент кафедри. Серед педагогічного доробку – курси «Посилювальні пристрої», «Радіоприймальні пристрої», «Основи авіаційної та космічної техніки», «Вступ до спеціальності», «Технічна кібернетика», «Цифрова обробка сигналів», «Радіотехнічні методи дистанційного зондування».

Одночасно В. К. Волосюк здійснював активну наукову діяльність. 1995 року йому було присвоєно звання «Соросівський доцент». З липня 1997 р. і дотепер – професор кафедри проектування радіотехнічних систем літальних апаратів. 1997 року його було обрано членом Нью-Йоркської академії наук.

Він є автором і співавтором понад 350 публікацій, у тому числі двох монографій: «Цифровая обработка сигналов и изображений в радиофизических приложениях», 2007; «Статистическая теория радиотехнических систем дистанционного зондирования и радиолокации», 2008.

Під науковим керівництвом проф. В. К. Волосюка було захищено одну докторську і понад 15 кандидатських дисертацій. Він веде аспірантуру й докторантуру, регулярно проводить наукові семінари. Його по праву вважають гідним послідовником наукової школи С. Є. Фальковича та її нинішнім керівником.