Малюк Григорій Вікторович

24.11.1948, с. Качанівка, Вінницька обл. – 22.08.2008

Малюк Григорій Вікторович – генеральний директор «Заводу ім. В. Малишева» (Харків), водночас – в. о. заступника міністра машинобудування, військово-промислового комплексу та конверсії України (1997–2001 рр.).

У 1972 р. Григорій Вікторович закінчив Харківський авіаційний інститут за фахом «Ядерні та плазмові силові установки». З 1972 р. до 1973 р. працював інженером у Харківському авіаційному інституті. З 1973 р. до 1977 р. був інструктором, а згодом завідуючим відділом Харківського міського комітету комсомолу.

Починаючи з 1977 р. і протягом 15 років Григорій Вікторович працював на Харківському заводі «Електроприлад» (нині ПАТ «Хартрон») і обіймав посади начальника бюро, начальника цеху, головного інженера, першого заступника директора. Г. В. Малюк брав участь у розробленні, виробництві і експлуатації автоматичних систем управління ракетно-космічними комплексами, а також міжконтинентальними балістичними ракетами Р-36М (міжконтинентальною балістичною ракетою «Сатана», ракетою-носієм «Дніпро») і УР-100Н (міжконтинентальною балістичною ракетою «Стилет»).

У 1992–1997 рр. Г. В. Малюк був заступником голови Харківської обласної ради та заступником голови Харківської обласної державної адміністрації.

У 1997–2001 рр. обіймав посаду генерального директора Державного підприємства «Завод ім. В. О. Малишева» з одночасним виконанням обов'язків заступника міністра машинобудування військово-промислового комплексу і конверсії України. У 2001 р. Г. В. Малюк працював генеральним директором ВАТ «Українська технологічна компанія «Скіф», головою наглядової ради ЗАТ «КАМАЗ-УТК». До останніх днів свого життя він очолював Харківську обласну організацію роботодавців «Граніт».

Г. В. Малюка було нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, він був лауреатом загальнонаціональної премії «Людина року–1998». Йому встановлені меморіальні дошки на будинку № 82 по вул. Сумській у Харкові, у якому він жив, а також на території «Заводу ім. В. Малишева».