Атанов Геннадій Геннадій Олексійович
01.09.1939, м. Донецьк – 2019
Атанов Геннадій Олексійович – український вчений, педагог-новатор, організатор освіти, кандидат технічних наук (1969 р., тема дисертації «Гидрогазодинамика импульсного водомета»), доктор фізико-математичних наук (1977 р., тема дисертації «Внутренняя баллистика гидропушки и импульсного водомета»), професор, академік Академії наук вищої школи України.
Після закінчення Харківського авіаційного інституту (1963 р.) почав працювати у Казахстані в місті Петропавлівськ. У 1966–1999 рр. працював у Донецькому державному університеті на посаді завідувача кафедри загальної фізики та дидактики фізики.
Г. О. Атанов – один із засновників Донецького відкритого університету та його дочірнього підприємства Донецького інституту соціальної освіти. З 1997 р. по 2000 р. обіймав посаду ректора Донецького інституту соціальної освіти. З 2000 р. − директор Донецького відкритого університету.
Член ради директорів Міжнародної асоціації з водоструминних технологій, секретаріату національного комітету України з прикладної і теоретичної механіки, Міжнародної ради зі штучного інтелекту в освіті, Міжнародної асоціації з комп'ютеризації навчання.
Г. О. Атанов – автор 6 монографій, понад 140 публікацій з гідродинаміки і понад 80 публікацій з дидактики.
Геннадія Олексійовича Атанова включено до світових видань. За версією Американського біографічного інституту (англ. ABI − American Biographical Institute) він має статус «Видатна людина ХХ століття», а Міжнародний біографічний центр, Кембридж, Англія (англ. IBC − International Biographical Centre, Cambridge, England) включив його в такі видання: «Видатні люди ХХ століття», «2000 видатних вчених ХХ століття», «2000 видатних інтелектуалів ХХ століття».
