Борисевич Володимир Карпович

Борисевич Володимир Карпович

14.01.1926 – 20.02.2013

Борисевич Володимир Карпович – фахівець у галузі механіки, доктор технічних наук (1979 р., тема дисертації «Разработка научных основ оптимального проектирования технологических процессов листовой штамповки взрывом деталей летательных аппаратов и двигателей»), професор (1981 р.)

1941 року, після закінчення середньої школи, вступає до Воронезького авіаінституту, який було евакуйовано до м. Мірзачуль республіки Узбекистан. 1944 року він перевівся на навчання до Харківського авіаційного інституту, одночасно вивчав математичні дисципліни в Харківському державному університеті. Після здобуття вищої освіти 1948 року отримав спеціальність інженера-механіка з авіадвигунобудування.

Трудову діяльність В. К. Борисевич розпочав у Красноярському територіальному управлінні цивільного повітряного флоту на посадах старшого інженера, заступника командира авіазагону, заступника головного інженера.

З 1953 р. – асистент кафедри конструкції авіаційних двигунів Харківського авіаційного інституту, керівник виробничих практик інституту. У 1954–1960 рр. В. К. Борисевич – начальник навчальної частини й за сумісництвом асистент кафедри конструкції авіаційних двигунів, з 1958 року – старший викладач кафедри авіаційних двигунів, у 1960–1963 рр. – аспірант ХАІ. Наставником Володимира Карповича був Р. В. Піхтовников – учений і завідувач кафедри технологій металів та авіаційного матеріалознавства ХАІ. При цій кафедрі було організовано відділ перспективного й листового штампування, де над технологією оброблення енергією вибуху плідно працював Володимир Карпович. З 1962 р. він – науковий керівник сектору вибухових робіт інституту. 1963 року йому присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук. У 1964–1969 рр. він обіймав посаду старшого викладача кафедри металознавства.

З 1972 р. до 1999 р. – завідувач кафедри технології металів та авіаційного металознавства. Наукові розробки колективу кафедри, яку очолював Володимир Карпович майже 30 років, було впроваджено більш ніж на 60 підприємствах України та інших країн. Він був організатором багатьох міжнародних і всесоюзних наукових конференцій.

Після захисту дисертації 1981 року йому було присуджено науковий ступінь доктора технічних наук і вчене звання професора. З 1981 р. до 1998 р. – декан факультету авіаційних двигунів. 1992 року В. К. Борисевич став академіком Академії інженерних наук України.

З 1998 р. до 2012 р. він був професором кафедри технологій виробництва авіаційних двигунів.

Багато сил і праці вчений доклав у роботу Науково-дослідного інституту нових технологій і матеріалів Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», який очолював протягом 14 років (1998–2013 рр.). За видатні заслуги в галузі науки й техніки В. К. Борисевича було нагороджено багатьма грамотами, дипломами, орденами й медалями, він неодноразово отримував подяки й ставав лауреатом Премії Ради Міністрів СРСР (1966 р., 1985 р.) і лауреатом Державної премії України ім. Є. О. Патона Академії наук України в галузі науки й техніки «За впровадження імпульсних технологій на підприємствах України» (2001 р.), мав звання «Заслужений винахідник УРСР» (1979 р.).

2002 року йому присвоєно звання академіка Національної академії наук України.

За 60 років праці в ХАІ В. К. Борисевич зробив вагомий внесок у розвиток науки й підготовку висококваліфікованих кадрів. Бібліографія професора В. К. Борисевича налічує 329 праць, серед яких дві монографії, підручник і 16 навчальних посібників, 207 авторських свідоцтв і патентів. Під його безпосереднім керівництвом захищено 8 докторських і 98 кандидатських дисертацій.