Балабуєв Петро Васильович
23.05.1931, с. Валуське, Луганська обл. – 17.05.2007, м. Київ
Балабуєв Петро Васильович – доктор технічних наук (1988 р.), професор, Генеральний авіаконструктор Авіаційного науково-технічного комплексу імені О. К. Антонова (1984–2005 рр.).
У 1954 р. закінчив Харківський авіаційний інститут за спеціальністю «Літакобудування», отримав кваліфікацію інженера-механіка. Відтоді розпочав роботу в КБ Антонова: спочатку інженер-конструктор, з 1956 р. – начальник майстерні, з 1959 р. – начальник складального цеху, з 1960 р. – провідний конструктор, виконуючий обов'язки начальника виробництва, з 1961 р. – заступник головного конструктора, начальник представництва Авіаційного науково-технічного комплексу (АНТК) на серійному авіаційному заводі у Ташкенті, з 1965 р. – директор дослідного заводу КБ, з 1968 р. – заступник головного конструктора, з 1971 р. – головний конструктор, перший заступник Генерального конструктора, з 1984 р. – Генеральний конструктор АНТК ім. О. Антонова. За його участю і під його керівництвом розроблялися літаки: Ан-22 «Антей», Ан-72, Ан-74, Ан-32, Ан-28, Ан-124 «Руслан», найбільший в світі літак Ан-225 «Мрія». Серед останніх розробок пасажирський Ан-140 і Ан-148, багатоцільовий Ан-38, Ан-70.
П. В. Балабуєв – був головою ради директорів Міжнародного консорціуму «Середній транспортний літак», керівником програми з виконання контракту з Республікою Іран, членом Ради експортерів при Кабінеті Міністрів України (з лютого 1999 р.). Він є автором понад 100 наукових робіт. Розробив наукові основи проектування та практичного втілення в конструкцію важких транспортних літаків суперкритичних профілів крила, фундатор вітчизняної наукової школи автоматизації проектування та конструювання транспортних літаків. Під його керівництвом розроблено також види наземної техніки, зокрема тролейбуси, які за багатьма показниками перевершують іноземні. Створив підрозділ, який займається авіаційними перевезеннями вантажів, зокрема надважких і нестандартних (нині «Авіалінії Антонова»).
Петро Васильович Балабуєв був відзначений такими нагородами і званнями: орден Трудового Червоного Прапора (1966 р.); Герой Соціалістичної Праці (із врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і молот» 1975 р.); лауреат Державної премії СРСР (1973 р.) і Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1979); заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1991 р.), почесна відзнака Президента України (1992), орден «За заслуги» I ступеня (1998 р.), II ступеня (1997 р.), орден Дружби (1998 р., РФ), Герой України (із врученням ордена Держави (1999 р.) за виняткові заслуги перед Українською державою в розвитку авіації, визначні досягнення у створенні новітніх транспортних, пасажирських та спеціальних літаків), переможець IV Міжнародного конкурсу «Людина року на транспорті» (1999 р.), переможець конкурсу Міжнародної кадрової академії «За розвиток науки і освіти» (2000 р.), орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2001 р.), почесна грамота Кабінету Міністрів України (2001 р.), премія імені Едварда Уорнера (2001 р., найвища нагорода Міжнародної організації цивільної авіації – ІКАО), премія імені Петра Великого (2001 р.).
