Черановський Олег Романович
20.06.1927, м. Владикавказ, РФ – 27.01.2016
Черановський Олег Романович – кандидат технічних наук (1972 р., тема дисертації «Автоматическая летающая лаборатория для исследований проблем аэродинамики пограничного слоя»), доктор технічних наук (1989 р., тема дисертації «Принципы создания летающих крупномасштабных динамически подобных моделей для опережающих исследований критических режимов полета проектируемых самолетов»), лауреат премії Ради Міністрів СРСР (1986 р.), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1994 р.), Почесний авіабудівник СРСР (1990 р.), ініціатор і перший керівник лабораторії фізичного моделювання режимів польоту літаків, згодом перетвореного в Інститут.
Під час Великої Вітчизняної війни Олег Романович потрапив на фронт. Воював на Ленінградському і Прибалтійскому фронтах в 42-й армії, потім – в Японії. Був поранений. Нагороджений орденом Вітчизняної війни II ступеня, медалями «За перемогу над Німеччиною», «За перемогу над Японією», «За трудову доблість» та ін.
Після війни залишився на деякий час в армії, місцем служби був Харків. У 1952 р. Олег Романович демобілізувався і пішов працювати лаборантом на кафедру конструкцій літаків Харківського авіаційного інституту, а роком пізніше вступив на вечірнє відділення літакобудівного факультету. У 1959 р. Олег Романович з відзнакою закінчив інститут, після чого його було зараховано на посаду інженера аеродинамічної лабораторії Льотних досліджень радіокерованих моделей. У 1968 р. переведений на посаду начальника відділу лабораторії.
У ті роки кафедра конструкцій літаків ХАІ займалася розробленням безпілотної літаючої лабораторії для виконання різних льотних досліджень у реальних умовах польоту. О. Р. Черановський брав найактивнішу участь у цій роботі. Тоді ж при кафедрі було створено відділ льотних досліджень на літаючих моделях.
У грудні 1978 р. крім наявної структури бюджетного відділу льотних досліджень було створено галузеву лабораторію літаючих моделей, яка фінансувалася за рахунок господарських договорів. О. Р. Черановський очолив наукове і адміністративне керівництво відділом льотних досліджень і галузевою лабораторією літаючих моделей. Лабораторія займалася розробленням, створенням і льотними випробуваннями великомасштабних вільнолітаючих динамічно подібних моделей літаків (ВДПМ) на замовлення ДКБ П. О. Сухого, ДКБ А. І. Мікояна, ДКБ В. М. Мясищева.
З 1980 р. по 1991 р. співробітники лабораторії, яку очолював О. Р. Черановський, отримали понад 100 авторських свідоцтв на винаходи, опублікували значну кількість статей у наукових журналах, захистили низку кандидатських дисертацій.
У 1989 р. на базі лабораторії за рішенням ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР був створений Міжгалузевий науково-дослідний інститут проблем фізичного моделювання режимів польоту літаків при Харківському авіаційному інституті (НДІ ПФМ ХАІ), єдиний в Європі і другий у світі з даної тематики. У 1989–1999 роки керівником НДІ ПФМ був Олег Романович Черановський.
На початку 90-х років під керівництвом Олега Романовича почали розробляти власні безпілотні літальні апарати (БЛА), які широко застосовуються в багатьох галузях технічної діяльності й по сьогоднішній день. У НДІ ПФМ на основі досвіду створення робіт з великомасштабними ДПЛА ВДПМ була розроблена концепція створення безпілотних літальних апаратів різного призначення.
З ім'ям О. Р. Черановського пов'язане створення унікальної науково-виробничої школи фізичного моделювання режимів польоту літаків, яка зробила великий внесок у формування, розвиток і впровадження в практику вітчизняного літакобудування перспективного методу випереджувальних льотних досліджень критичних і небезпечних режимів польоту за допомогою великомасштабних вільнолітаючих динамічно подібних моделей літаків.
