Сухоребрий Віктор Гаврилович
03.03.1935, м. Кишинів, Молдавська АРСР
Сухоребрий Віктор Гаврилович – кандидат технічних наук (1966 р.), доктор технічних наук (1988 р.), професор (1989 р.), лауреат Державної премії УРСР.
У 1959 р. закінчив Харківський авіаційний інститут. Випускник факультету літакобудування, Віктор Гаврилович пройшов велику школу наукової та практичної роботи в одній з провідних організацій аерокосмічного комплексу країни, де за його безпосередньою участю були розроблені і успішно застосовуються системи стабілізації космічних об'єктів. У 1959 р. він був у числі перших співробітників КБ «Електроприлад» (згодом реорганізовано у ПАТ «Хартрон»), що брали участь у створенні системи управління ракети Р-16 – першої в світі міжконтинентальної балістичної ракети (МБР) з використанням висококиплячих компонентів палива. З 1964 р. по 1987 р. В. Г. Сухоребрий – начальник лабораторії стабілізації, яка входила до складу відділу динаміки і стабілізації (керівник – В. М. Романенко). На ПАТ «Хартрон» ним безпосередньо і під його керівництвом були розроблені і пройшли льотні випробування системи стабілізації МБР 8К64, 8К64У, 8К67, 8К67П, 8К69, 15А14, 15А18, 15А18М (всі МБР прийняті на озброєння), ракети-носії 11К68 (Циклон-3), 11К69 (Циклон-2) і крилаті ракети дальньої дії 3М25 (Метеорит).
У 1987 р. Віктор Гаврилович очолив кафедру «Інформаційні технології проектування» в Харківському авіаційному інституті. З 2007 р. по 2015 р. він – професор цієї кафедри. Під його керівництвом суттєво модернізовані діючі навчальні плани і робочі програми, активно велась наукова робота. Виконано науково-дослідні роботи з автоматизації досліджень конструкцій космічного корабля «Буран», розробки, пов'язані зі створенням навчально-дослідної САПР, інтенсивно розвився новий напрямок в наукових дослідженнях щодо використання імовірнісних методів автоматизованого проектування систем управління різноманітними інженерними об'єктами. Були розроблені й успішно впроваджені для ДКБ ім. Туполєва програмні комплекси «АІСТ», «ПІРС», «ЕКОНОМІКА». Віктор Гаврилович є автором більше180 наукових праць, з них монографій: «Устойчивость управляемых систем со случайными параметрами» (1981 р.), «Проектирование систем стабилизации носителей космических аппаратов» (1986 р.), «Проектна оцінка ймовірності досягнення об'єктами аерокосмічної техніки граничних станів» (2005 р.).
Нагороджений орденами «Знак Пошани» і Трудового Червоного Прапора, кількома медалями. За розроблення технології створення програмного забезпечення бортових обчислювальних машин його з групою колег удостоєно звання лауреата Державної премії УРСР.
