Бєлянін Петро Миколайович

Бєлянін Петро Миколайович

26.03.1926, м. Красноярськ – 15.01.2008

Бєлянін Петро Миколайович – російський учений у галузі технології та автоматизації машинобудування, доктор технічних наук, член-кореспондент АН СРСР (1984 р.), радник дирекції Національного інституту авіаційних технологій, директор наукового центру «Наука» Російської АН.

1949 року закінчив Харківський авіаційний інститут. Працював на Харківському авіаційному заводі, з 1973 р. – директором Науково-дослідного інституту авіаційної технології та організації виробництва. У період 1980–1982 рр. – професор Московського авіаційного інституту за сумісництвом. Основними темами наукових праць є створення детермінованої системи, що містить технологію системи автоматизованого проектування (САПР) з виготовлення заданих конструкцій з алюмінієвих, титанових сплавів і сталей найбільш сучасними методами, а також створення системи автоматизованих машин для виробництва авіакосмічних конструкцій великої складності, у тому числі літаків і багаторазових космічних апаратів.

П. М. Бєлянін є автором понад 200 наукових праць, включаючи 16 книг і монографій (три у співавторстві), а також 38 винаходів.
Петро Миколайович керував створенням вітчизняного промислового робота УМ-1 і гнучкої виробничої системи АЛПЗ-1, на якій виготовляються корпусні деталі літальних апаратів. Під керівництвом і за участі П. М. Бєляніна вперше в світовій практиці формалізовано основні технології машинобудування, а також створено близько 50 моделей верстатів з ЧПК (упроваджено понад 6000 верстатів у промисловості), 15 моделей роботів, у тому числі вперше в Росії 5 моделей гнучких виробничих систем, зварювальні, клепальні й інші автомати).

Петро Миколайович Бєлянін – лауреат Ленінської премії (1980 р.), лауреат Державної премії СРСР (1986 р.), лауреат Премії Уряду РФ (1995 р., 1999 р.). Його нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора й орденом «Знак Почета».