Безручко Костянтин Васильович
15.01.1942, с. Клімауци, Молдавська РСР
Безручко Костянтин Васильович – кандидат технічних наук (1976 р., тема дисертації «Исследование с помощью методов математического моделирования статических характеристик космических турбогенераторных энергоустановок, работающих на органических рабочих телах»), доктор технічних наук (1992 р.), професор.
1967 року закінчив з відзнакою факультет двигунів літальних апаратів Харківського авіаційного інституту. Він став випускником спецгрупи факультету № 2 Харківського авіаційного інституту, яку готували як основу наукових кадрів для розвитку досліджень електроракетних двигунів (початок досліджень – 1962 р.) і космічної енергетики (з 1966 р.).
Після отримання диплому Костянтин Васильович сумлінно працює інженером, потім молодшим науковим співробітником (1967 р.) під керівництвом доктора технічних наук, професора Володимира Миколайовича Єршова в лабораторії нової техніки Міністерства загального машинобудування СРСР.
Починаючи з 1967 р. в лабораторії нової техніки почалися широкомасштабні дослідження за двома напрямами: електроракетні двигуни різних типів і бортові космічні енергоустановки. Дослідженнями в галузі космічної енергетики безпосередньо керував сам В. М. Єршов. Він доручив молодим інженерам К. В. Безручко й А. С. Хоменко проводити теоретичні й експериментальні дослідження з питань математичного й фізичного моделювання космічних енергоустановок, а також дослідження турбомашин різних структур для космічних енергоустановок. Результати досліджень захистив 1976 року кандидатською дисертацією. Цілеспрямована, багаторічна наукова робота (1980–1990 рр.) в області створення сонячних енергоустановок відобразилася в кількох значущих наукових публікаціях і доповідях на міжнародних конференціях, а потім у докторській дисертації (1992 р.).
Професор К. В. Безручко став одним з організаторів 1995 року міжгалузевого науково-технічного центру космічної енергетики й двигунів (МНТЦ КЕД) Міністерства освіти і науки України й Національного космічного агентства України. Протягом багатьох років К. В. Безручко керував розробками в межах державної космічної програми для українських космічних апаратів «Мікросупутник», «Січ-1», «Січ-2», «АУОС СМ КІ». Унаслідок цих розробок було створено й досліджено імітатори сонячних батарей, вивчено теоретичні й практичні проблеми створення метрологічного забезпечення, еталонів і датчиків для визначення електроенергетичних характеристик фотоелектричних перетворювачів і сонячних батарей, досліджено енергетичні характеристики перспективних нікель-водневих і нікель-кадмієвих хімічних батарей, удосконалено експериментальну базу для випробувань і досліджень таких об'єктів. На основі цих досліджень створено наукову школу (1985 р.), яку очолив Костянтин Васильович. У межах наукової школи він підготував 12 кандидатів і одного доктора наук.
З 1999 р. К. В. Безручко – проректор з навчальної роботи, а з 2004 р. до 2011 р. – проректор з науково-педагогічної роботи. Він доклав багато зусиль для вдосконалення й ліцензування системи заочного навчання в ХАІ. У 2002–2011 рр. К. В. Безручко був одним з організаторів ефективної системи виховної роботи серед студентів ХАІ.
Професор К. В. Безручко є автором понад 150 наукових публікацій, у тому числі чотирьох монографій і трьох підручників з грифом Міністерства освіти і науки України.
Протягом багатьох років К. В. Безручко працював в експертній раді державної атестаційної комісії України з енергетики й електроніки. Був членом організаційних комітетів міжнародних наукових конференцій і конгресів та членом-кореспондентом Міжнародної академії астронавтики. Його відзначено галузевими нагородами в області ракетно-космічної техніки: медалями ім. Ф. А. Цандера, Ю. В. Кондратюка, М. К. Янгеля (1996–2011 рр.), знаком «Почесний працівник космічної галузі України» (2005 р.), п’ятьма грамотами Харківської обласної державної адміністрації.
