Океан – другий Всесвіт
08-06-2020
Назад до спискуЖиття океану
Це свято до 2009-го року офіційно не було затверджено Організацією Об’єднаних Націй, але відзначалося безліччю людей, які так чи інакше мають відношення до Світового океану, навіть найвіддаленіше. Пізніше, 5-го грудня 2008-го року, за даними проекту DilovaMova.com, Генеральна Асамблея ООН, в резолюції №A/RES/63/111 (п. 171) даний виправила момент і Всесвітньому дню океанів було повністю присвоєно одне з найбільш гідних і узаконених статусів на міжнародному рівні
Нешиба, С. Океанология : современные представления о жидкой оболочке Земли / С. Нешиба ; пер. с англ. под ред. Б. А. Борисова, А. Ю. Краснопевцева, Н. И. Кутузовой. – М. : Мир, 1991. – 416 с.
Вейль, П. Популярная океанография / П. Вейль ; пер. с англ. Г. И. Баранова, В. В. Панова, А. О. Шпайхера. – Л. : Гидрометеоиздат, 1977. – 504 с.
Век океана / сост. Б. Т. Воробьев, Л. Н. Скрягин, Ю. А. Юша. – М. : Мысль, 1989. – 416 с.
Залогин, Б. С. Океан человеку / Б. С. Залогин. – М. : Мысль, 1983. – 208 с.
Риффо, К. Будущее – океан / К. Риффо ; пер. с фр. П. С. Чахотиной, Ж. А. Черняевой, В. Н. Шабалиной. – Л. : Гидрометеоиздат, 1978. – 272 с.
За тайнами Нептуна / науч. ред. А. А. Аксенов. – М. : Мысль, 1976. – 400 с.
Лори, А. Живой океан / А. Лори. – Л. : Гидрометеоиздат, 1976. – 120 с.
Сергеев, Б. Жизнь океанских глубин / Б. Сергеев. – М. : Мол. гвардия, 1990. – 304 с.
Филиппов, Е. М. Мировой океан раскрывает свои тайны / Е. М. Филиппов. – Киев : Наукова думка, 1990. – 184 с.
Проблемы Мирового океана : сборник / под науч. ред. А. А. Аксенова. – М. : Знание, 1981. – 144 с.
Ханке, Х. Седьмой континент / Х. Ханке ; пер. с нем. Е. А. Девиса. – Л. : Гидрометеоиздат, 1964. – 232 с.
Кроми, В. Тайны моря / В. Кроми ; пер. с англ. Е. В. Александровой. – Л. : Гидрометеоиздат, 1968. – 268 с.
Дерюгин, К. К. Человек покоряет глубины океана / К. К. Дерюгин. – М. : Наука, 1965. – 198 с.
Головань, Г. По дну тропического моря / Г. Головань. – М. : Мысль, 1978. – 160 с.
Про діяльність Океанологічного центру НАН України // Вісник НАН України. – 2005. – № 1. – С. 51–52.
Географія океанів
Площа суші становить близько 29%. Все решта припадає на світовий океан. Континенти, острови поділяють світовий океан на окремі океани. Світовий океан поділяється на 5 головних частин: Тихий океан, Атлантичний океан, Індійський океан, Північний Льодовитий океан та Південний океан. У 2000 році Міжнародна гідрографічна організація прийняла розділення з чотирьох океанів на п'ять, виділивши Південний або Антарктичний океан зі складу Атлантичного, Індійського і Тихого.
Тихий океан є найбільшим океаном на Землі, і охоплює приблизно 30 % поверхні Землі. Найглибше місце на Землі – Маріанська западина, яка знаходиться на схід від Маріанських островів (Тихий океан). Її глибина майже 11000 метрів.
Найбільш вивчений і освоєний людьми – Атлантичний океан. Як його тільки не називали: «Море за Геракловими стовпами», «Атлантік», «Західний океан», «Море мороку». Назву «Атлантичний» він отримав на честь титана Атланта з грецької міфології. Вода в Атлантичному океані найсолоніша серед усіх океанів
https://korali.info/svyata/8-chervnya-vsesvitnii-den-okeaniv.html
Коханий, Т. А. Мир морей и океанов / Т. А. Коханий. – Харьков : Веста, 2009. – 288 с.
Дубах, Г. В. 1001 вопрос об океане и 1001 ответ : пер. с англ. / Г. В. Дубах, Р. В. Табер. – 2-е изд. – Л. : Гидрометеоиздат, 1978. – 188 с.
Блон, Ж. Великий час океанов : Атлантический / Ж. Блон ; пер. с фр. Л. А. Деревянкиной. – М. : Мысль, 1978. –105 с.
Блон, Ж. Великий час океанов : Тихий / Ж. Блон ; пер. с фр. Л. А. Деревянкиной. – М. : Мысль, 1979. – 208 с.
Блон, Ж. Великий час океанов : Средиземное море / Ж. Блон ; пер. с фр. А. М. Григорьева. – М. : Мысль, 1982. – 224 с.
Блон, Ж. Великий час океанов : полярные моря / Ж. Блон ; пер. с фр. А. М. Григорьева. – М. : Мысль, 1984. – 191 с.
Богданов, Д. В. География голубого континента / Д. В. Богданов. – М. : Акад. наук СССР, 1963. – 80 с.
Кэррингтон, Р. Биография моря / Р. Кэррингтон. – Л. : Гидрометеоиздат, 1966. – 240 с.
Філіппов, Є. М. Людина і океан / Є. М. Філіппов. – Київ : Знання, 1990. – 48 с.
Сафьянов, Г. А. Береговая зона океана в ХХ веке / Г. А. Сафьянов. – М. : Мысль, 1978. – 264 с.
Кондратов, А. Следы на шельфе / А. Кондратов. – Л. : Гидрометеоиздат, 1981. – 152 с.
Кондратов, А. Атлантиды пяти океанов / А. Кондратов. – Л. : Гидрометеоиздат, 1987. – 160 с.
Щербаков, Д. И. Пучины океана / Д. И. Щербаков. – М. : Акад. наук СССР, 1962. – 120 с.
Истошин, Ю. В. В морях и океанах / Ю. В. Истошин, Б. Л. Лагутин. – М. : Высшая шк., 1962. – 195 с.
Елдышев, Ю. Н. Тайны Мирового океана / Ю. Н. Елдышев // Открытия и гипотезы. – 2010. – № 12. – С. 10–13.
Капітан Кусто
11 червня 2020 р. виповнюється 110 років від дня народження Жака-Іва Кусто (1910–1997) – славетного французького океанографа-самоуки, одного з найвідоміших підводних дослідників ХХ століття, винахідника, експериментатора, етнолога, археолога, легендарного мандрівника, фотографа, громадського діяча і відмінного шоумену, автору безлічі книг і фільмів
«Сам себе Жак-Ів Кусто називав набагато прозаїчніше: технік-океанограф.
У 1943-му разом з другом Емілем Ганьяном він придумав автономний дихальний апарат. Акваланг дав йому свободу і відкрив небачений раніше світ. Те, що Кусто побачив і зняв на дні моря, потрясло всіх. Його стрічці «Світ тиші» півгодини Канський фестиваль аплодував стоячи. «Золота пальмова гілка», потім «Оскар». Ця стрічка досі вважається кращим документальним фільмом про підводний світ.
На борту «Каліпсо» Кусто борознив моря й океани – 50 експедицій, з яких він щоразу привозив унікальні зйомки. Він придумав спеціальний глибоководний апарат, спроектував ціле підводне місто.
Але чим більше Капітан дізнавався світ, тим скептичніше ставився до людини. «Ідеальна планета, – говорив він, – це та, на якій живуть не більше сотні тисяч чоловік, освічених і відповідальних». Франсін Кусто, вдова Жака-Іва Кусто: «У його фільмах є сцени, які шокують. Він не хотів їх прибирати, він говорив: нехай шокує, люди повинні розуміти, що так не можна ставитися до природи».
Кусто відстоював ідею гармонії людини і навколишнього середовища. Його «Каліпсо» став символом боротьби за дбайливе ставлення до планети. «Альсіоні» – останній корабель Капітана. На ньому Кусто не раз обігнув планету
https://dovidka.biz.ua/chim-vidomiy-zhak-iv-kusto/
Кусто, Ж.-И. В мире безмолвия; Живое море : пер. с фр. / Ж.-И. Кусто, Ф. Дюма, Д. Даген. – М. : Знание, 1966. – 464 с.
Кусто, Ж.-И. «Калипсо» и кораллы / Ж.-И. Кусто ; при участии Ф. Диоле ; пер. с англ. Л. Жданова. – М. : Знание, 1974. – 64 с.
Кусто, Ж.-И. Жизнь на краю земли : Патагония, Огненная Земля, архипелаг южночилийских островов / Ж.-И. Кусто, И. Паккале ; пер. с фр. М. Г. Таракановой. – Л. : Гидрометеоиздат, 1984. – 304 с.
Даген, Д. Капитан Кусто / Дж. Даген ; пер. с англ. Л. Л. Жданова. – Л. : Гидрометеоролог. изд-во, 1966. – 108 с.
Вэсьер, Р. Человек и подводный мир / Р. Вэсьер. – Л. : Гидрометеоролог. изд-во, 1971. – 252 с.
Чернов, А. А. Гомо акватикус / А. А. Чернов. – М. : Молодая гвардия, 1968. – 320 с.
Шентон, Э. Г. Исследование океанских глубин : «Ныряющее блюдце» Кусто в Тихом океане / Э. Г. Шентон. – Л. : Гидрометеоиздат, 1972. – 144 с.
Слідопити моря
Не правда ли, морской, хмельной, невиданный простор
Сродни горам в безумстве, буйстве, кротости.
Седые гребни волн чисты, как снег на пиках гор,
И впадины меж ними – словно пропасти.
Служение стихиям не терпит суеты.
К двум полюсам ведет меридиан.
Благословенны вечные хребты,
Благословен Великий океан
Владимир Высоцкий
Емельяненков, А. Человек под водой / А. Емельяненков // В мире науки. – 2011. – № 9. – С. 47–49.
Постижение глубины : освоение Мирового океана подводными аппаратами // В мире науки. – 2011. – № 9. – С. 50–53.
Пропп, М. В. В глубинах пяти океанов : тридцать лет под водой / М. В. Пропп. – Л. : Гидрометеоиздат, 1991. – 256 с.
Риффо, К. Экспедиция «Famous» : три тысячи метров в глубь Атлантики / К. Риффо, К. ле Пишон ; пер. с фр. В. Е. Васильева. – Л. : Гидрометеоиздат, 1979. – 224 с.
Диомидов, М. Н. Покорение глубин / М. Н. Диомидов, А. Н. Дмитриев. – 4-е изд., перераб и доп. – Л. : Судостроение, 1974. – 328 с.
Сагалевич, А. М. Океанология и подводные обитаемые аппараты : методы исследований / А. М. Сагалевич ; отв. ред. И. Е. Михальцев. – М. : Наука, 1987. – 256 с.
Пикар, Ж. Глубина 11 тысяч метров ; Солнце под водой / Ж. Пикар ; пер. с фр. М. И. Беленького ; с англ. Л. Л. Жданова. – М. : Мысль, 1974. – 400 с.
Дерюгин, К. К. Советские океанографические экспедиции / К. К. Дерюгин ; под ред. В. В. Шулейкина. – Л. : Гидрометеоиздат, 1968. – 236 с.
Гуо, Ж. На глубине 4000 метров / Ж. Гуо, П. Вильм ; пер. с англ. Е. П. Рутенберга. – Л. : Судпромгиз, 1960. – 200 с.
Уо, Ж. Двадцать лет в батискафе / Ж. Уо ; пер. с фр. В. Я. Голанта. – Л. : Гидрометеоиздат, 1976. – 176 с.
Менард, Г. В неведомых глубинах океана : тихоокеанская экспедиция «Нова» / Г. Менард ; пер. с англ. В. А. Смирнова. – М. : Мысль, 1974. – 240 с.
Боровиков, П. А. Лаборатория на морском дне / П. А. Боровиков. – Л. : Гидрометеоиздат, 1977. – 136 с.
Подражанский, А. Марш «Черномора» / А. Подражанский, М. Ростарчук, Г. Стефанов. – М. : Гидрометеоиздат, 1973. – 192 с.
Голованов, Я. К. Штурм бездны / Я. К. Голованов. – М. : Географгиз, 1963. – 88 с.
Линк, М. К. Окна в море / М. К. Линк ; пер. с англ. А. Ф. Боровикова. – Л. : Судостроение, 1978. – 216 с.
Степанов, В. А. В голубую стихию / В. А. Степанов. – М. : Мысль, 1975. – 160 с.
Боровиков, П. А. Человек живет под водой / П. А. Боровиков, В. П. Бровко. – 2-е изд., перераб. и доп. – Л. : Судостроение, 1974. – 336 с.
Ажажа, В. Г. Дорогами подводных открытий / В. Г. Ажажа. – М. : Знание, 1977. – 160 с.
Федоров, В. В. Гидронавты в глубинах океана / В. В. Федоров. – М. : Мысль, 1991. – 192 с.
Сузюмов, Е. М. Открывая тайны океана / Е. М. Сузюмов, М. И. Ципоруха. – М. : Знание, 1991. – 192 с.
Соул, Г. Морские приключения : наука изучает морские глубины / Г. Соул ; пер. с англ. О. С. Потехина. – Л. : Гидрометеоиздат, 1971. – 248 с.
Джус, В. Е. Мы – гидронавты / В. Е. Джус. – Л. : Гидрометеоиздат, 1974. – 144 с.
«Велике невідоме»
Вченим більше відомо про поверхню Місяця, ніж про глибини світового океану. Наприклад, 12 осіб вже ступили на Місяць, але тільки три побували в Маріанській западині. 94% життя на Землі зосереджено у воді. Близько двох третин всіх морських мешканців залишаються недослідженими, а коли виявляються нові різновиди, це піднімає ще більше запитань про морського життя.
Є ряд з глибин звуків океанів, які вчені досі не можуть пояснити. «Bloop» (англ. рев, завивання) може бути найвідомішим підводним звуком, виявленим в 1997 році гідрофонами, встановленими Національним Управлінням Океанічних і атмосферних досліджень (NOAA).
Відомо, що в океанах є підводні озера і річки, які мають свої берегові лінії і навіть хвилі. Технічно найбільший відомий в світі водоспад знаходиться саме під водою, між Гренландією та Ісландією. Його висота становить 3505 метрів. Водоспад утворюється завдяки різниці температур між водою по обидва боки Датської протоки. Цей підводний водоспад більше ніж в три рази перевершує Анхель-Фольський водоспад у Венесуелі, який вважається найбільшим надземним безперервним водоспадом на Землі.
У корала є природний захист – «сонцезахисний крем». Відповідно до заяв CSIRO (Співдружності з наукових і промислових досліджень), на протязі мільйонів років корали у Австралійського Великого Бар’єрного рифа формували свої захисні бар’єри, які допомагають їм виживати на сонці. Вчені вже працюють над тим, щоб перейняти у коралів їх досвід захисту від сонця, створюючи креми по догляду за шкірою.
А ще у водах світового океану знаходиться майже 20 мільйонів тонн золота. Воно розчинене просто у воді. На морському дні є і нерозчинене золото. Видобуток цього золота є просто нерентабельним, бо воно знаходиться в скельних відкладеннях на глибині від 1,5 км. Це не кажучи вже про величезну кількість корабельних катастроф, внаслідок яких, за різними оцінками, на дні може знаходитись до 1 мільйона тонн затонулого золота
https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=134
Трошенькин, Б. А. Возобновляемая энергия. В 2 ч. Ч. 1. Термодинамика атмосферы и океана. Океанические электростанции / Б. А. Трошенькин. – Харьков : Форт, 2003. – 104 с.
Белов, М. Энергия океана / М. Белов // Машины и механизмы. – 2009. – № 12. – С. 29–35.
Драган, Я. П. Методы анализа ритмики океанологических процессов / Я. П. Драган, В. А. Рожков, И. Н. Яворский ; под ред. В. А. Рожкова. – Л. : Гидрометеоиздат, 1987. – 320 с.
Акустика дна океана / под ред. У. Купермана, Ф. Енсена ; пер. с англ. Э. В. Житковской, А. Ю. Захлестина. – М. : Мир, 1984. – 456 с.
Марчук, А. Г. Численное моделирование волн цунами / А. Г. Марчук, Л. Б. Чубаров, Ю. И. Шокин ; отв. ред. В. П. Кочергин. – Новосибирск : Наука, 1983. – 176 с.
Федоров, К. Н. Приповерхностный слой океана / К. Н. Федоров, А. И. Гинзбург. – Л. : Гидрометеоиздат, 1988. – 304 с.
Степанов, В. Н. Мировой океан: динамика и свойства вод / В. Н. Степанов. – М. : Знание, 1974. – 256 с.
Ерлов, Н. Г. Оптическая океанография / Н. Г. Ерлов ; пер. с англ. В. Б. Кузнецова, Ю. Е. Очаковского. – М. : Мир, 1970. – 224 с.
Поздынин, В. Д. Элементы вероятностного описания мелкомасштабной турбулентности в океане / В. Д. Поздынин. – Л. : Гидрометеоиздат, 1989. – 56 с.
Щетников, Н. А. Цунами / Н. А. Щетников. – М. : Наука, 1981. – 89 с.
Нуждин, П. В. Энергообмен в системе океан – атмосфера / П. В. Нуждин. – Обнинск : Информ. центр, 1978. – 67 с.
Большаков, В. Н. Внутренние волны в океане / В. Н. Большаков, С. П. Левиков. – Обнинск : Информ. центр, 1978. – 59 с.
Касьяненко, Л. Г. Магнитное поле, океан и мы / Л. Г. Касьяненко, А. Н. Пушков. – Л. : Гидрометеоиздат, 1987. – 192 с.
Альхименко, А. И. Охрана природы при освоении ресурсов мирового океана / А. И. Альхименко. – Л. : Судостроение, 1982. – 108 с.
Назад до списку
