Історія бібліотеки
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ) розпочав свій шлях 1 червня 1930 року, коли в небі над Харковом зародилася мрія про авіаційні вершини. Заснований на базі авіабудівного напряму механічного факультету Харківського технологічного інституту (тепер НТУ «ХПІ»), ХАІ отримав назву «Харківський авіаційний інститут ім. ТСОАВІАХІМа». Цей крок став початком легендарної історії, що поєднала інновації, науку та прагнення підкорювати космос. Бібліотека ХАІ, як серце знань університету, від самого початку підтримувала студентів і науковців, забезпечуючи доступ до передових матеріалів авіаційної та технічної думки, і продовжує бути осередком інтелектуального натхнення для нових поколінь.
Бібліотека Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (ХАІ) з перших днів стала невіддільною (частина/ознака) частиною його розвитку, підтримуючи студентів і науковців у їхньому прагненні до інновацій. На чолі бібліотеки в її початковий період стояв Євген Федорович Ребінін, бібліограф за вишколом, який заклав основи її роботи. Головним завданням було формування бібліотечного фонду, наповненого підручниками, навчальними посібниками та науковими працями, що відповідали авіаційному профілю ХАІ. Однак брак підручників і затримки у виданні наукових матеріалів спонукали до розширення видавничих можливостей. Уже 15 липня 1931 року було створено світлокопіювальну майстерню під керівництвом П. Г. Ковальського, що стала важливим кроком для забезпечення університету власними навчальними та науковими ресурсами.
У жовтні 1933 року бібліотека Харківського авіаційного інституту (ХАІ) переїхала до нового приміщення в Помірках, що стало поштовхом до її стрімкого розвитку. З цього часу бібліотека почала активно зростати: її структура ускладнювалася, а штат розширювався — із чотирьох співробітників у 1930 році до 13 осіб у шести відділах до 1941 року. Фонд бібліотеки щороку поповнювався приблизно на 8 тисяч томів, досягнувши напередодні Другої світової війни дивовижної цифри у 97,5 тисяч примірників. Асортимент фонду ставав дедалі різноманітнішим: крім підручників і наукових праць, з’явилися художня література, вітчизняні та закордонні журнали, технічні стандарти, каталоги, переклади, а також спеціалізовані видання від ЦІАМ, ЦАГІ та ДНБ.
До 1940 року для зручності читачів функціонували три абонементи та два читальних зали. Популярною була послуга міжбібліотечного абонемента (МБА), що забезпечувала доступ до рідкісних матеріалів. Бібліотека ХАІ стала справжнім осередком знань, підтримуючи наукову та освітню місію університету напередодні складних воєнних часів.
Окупація Харкова, що тривала з 24 жовтня 1941 року до визволення міста 23 серпня 1943 року, змусила багато установ покинути рідні стіни. Харківський авіаційний інститут (ХАІ) евакуювали до Казані, але бібліотечний фонд, який нараховував близько 98 тисяч документів, залишити не вдалося — він був повністю втрачений. Утім, навіть у складних умовах евакуації ХАІ не зупиняв підготовку авіаційних фахівців і наукову роботу. Брак літератури став серйозною проблемою, але бібліотека знайшла вихід: міжбібліотечний абонемент (МБА) став ключовим способом забезпечення навчального та наукового процесів. Книги надходили з бібліотек Куйбишевського й Московського авіаційних інститутів, Центральної наукової бібліотеки Татарської АРСР, Академії наук СРСР, ЦАГІ та інших установ.
Після повернення ХАІ до Харкова в квітні 1944 року розпочався новий етап — відродження бібліотеки. Інститутське містечко в Помірках лежало в руїнах, тож університет і бібліотека тимчасово оселилися в будівлі сільськогосподарського інституту на вул. Артема, 44, а згодом переїхали на вул. Сумську, 18/20. Цей період став символом стійкості та відданості бібліотеки своїй місії — підтримувати знання й інновації навіть у найскладніші часи.
В цей час в комплектуванні фонду велику допомогу надали бібліотеки Харківського політехнічного інституту та авіаційних інститутів країни. Крім того, необхідні видання були отримані з ЦІАМ, БНІ ЦАГІ, НІАТ, ВІАМ та інших організацій. Професорсько-викладацький склад інституту передавав книги зі своїх особистих зібрань. До 1949 р. бібліотека отримувала обов'язковий примірник літератури за профілем інституту.
В грудні 1950 року фонд бібліотеки становив 70 тис. друкованих одиниць, працюють абонемент і читальний зал, створюється довідково-пошуковий апарат, проводиться велика інформаційно-бібліографічна і масова роботи. Бібліотека стає однією з кращих вишівський бібліотек Харкова, свідченням тому є присудження їй в 1948, 1949 і 1950-х роках 1-го місця серед технічних і навчальних бібліотек.
У 1951 році бібліотека повертається в Помірки в приміщення площею 345 кв. м. Фонд вже становив 100 тис. примірників і розміщувався в книгосховище площею 255 кв. м.
Умови роботи співробітників і читачів бібліотеки були дуже складними. Поруч з професорсько-викладацьким читальним залом перебував матеріальний склад інституту. Частину приміщень бібліотеки займали столярна майстерня та кафедра технічної експлуатації літаків. Тіснота, холод, випаровування бензину, столярного клею та інших шкідливих речовин – такі умови роботи в бібліотеці були в той час.
Питання поліпшення умов праці бібліотекарів і удосконалення роботи бібліотеки неодноразово обговорювалися на Бібліотечній раді інституту, перший склад якої був затверджений ще в 1933 році. До нього увійшли видатні вчені інституту, серед яких був доктор фізико-математичних наук, професор Н. І. Ахієзер. Після війни довгий час Бібліотечну Раду очолював професор Я. Л. Геронимус.
У відродження бібліотеки і її розвиток в післявоєнний період величезний внесок внесла директор бібліотеки – Сиротенко Любов Григорівна. Народилася вона в 1902 році в м. Харкові. Закінчила Московський державний бібліотечний інститут за спеціальністю бібліографія. До війни працювала бібліографом у Харківському інженерно-будівельному інституті. Бібліотеку ХАІ очолила в 1944 р. і протягом 20 років була її незмінним керівником. Завдяки високим організаторським здібностям Любові Григорівни, її працьовитості, наполегливості, безмежній любові до книг і своєї професії, бібліотека змогла обслуговувати своїх читачів вже з перших днів повернення до Харкова, а через три роки стала однією з кращих бібліотек ВНЗ міста.
60-80-ті роки пов'язані з удосконаленням навчального процесу, появою нових факультетів і кафедр, збільшенням обсягу і зростанням інтенсивності науково-дослідних робіт. У ці роки бібліотека розвивається найбільш активно. Фонд поповнюється літературою за новим галузям науки та техніки. Велика увага приділяється комплектуванню фонду іноземною літературою. Бібліотека виписує за профілем інституту 20 найменувань закордонних видань. Основу фонду іноземної літератури склали періодичні видання США, ФРН, Франції та Великобританії.
У фонді бібліотеки зросла частка спеціальної наукової літератури та спеціальних видів технічної документації. У цей період в комплектуванні фонду широко використовувався книгообмін. Бібліотека співпрацювала з більш ніж 20 установами й організаціями. Щорічні надходження нової літератури становили близько 50 тис. прим. До кінця 80-х років обсяг фонду збільшився в п'ять разів у порівнянні з 1960 р. і становив близько 1 млн прим., більш ніж в 1,5 раза збільшилася книговидача. Кількість читачів становила 10 тис. У 1974 році бібліотека змінює свою назву і стає науково-технічною. В цьому ж році був введений відділ науково-технічної інформації. В практику роботи відділу увійшли такі форми масового, групового та індивідуального інформування як: «Дні інформації», «Дні дипломника», «Дні кафедр», ВРІ.
Істотне місце в роботі бібліографічного відділу в 80-ті роки займало складання бібліографічних посібників. До 50-річчя інституту були підготовлені бібліографічні покажчики праць провідних вчених інституту, заслужених діячів науки , докторів технічних наук, професорів А. І. Борисенка, І. П. Голдаева В. Г. Кононенка та ін.
У 1976 р. бібліотека виділила як самостійний підрозділ абонемент художньої літератури та літератури з мистецтва. Його фонд налічує близько 38 тисяч документів. У ньому широко представлена література з кіномистецтва, живопису, архітектурі, музики, театру.
У 1989 р. як самостійний підрозділ почав функціонувати й абонемент навчальної літератури. Особливу цінність фонду навчальної літератури представляють підручники та навчальні посібники, написані вченими університету.
Фонд бібліотеки різноманітний за змістом, цільовим, читацьким призначенням і налічує близько 902 тис. документів. У ньому широко представлена література і за новими спеціальностями та дисциплінами: прикладна лінгвістика, документознавство, інженерна психологія, фінанси. Також є великий вибір реферативних та інформаційних видань, патентної літератури, дисертацій та звітів з НДДКР. В НТБ університету обслуговується щорічно до 13 тисяч користувачів, яким видається близько 650 тисяч документів, щорічно в фонд бібліотеки надходить понад 12 тис. прим. нової літератури.
Велика увага приділяється бібліотечно-бібліографічної грамотності студентів. Для них проводяться заняття з основ інформаційної культури.
На тлі основних напрямків, які вже використовувалися в обслуговуванні користувачів бібліотеки, організації фонду, ведення довідково-пошукового апарату бібліотеки з кінця 80-х років почалося вивчення, а з 1996 р. впровадження сучасних автоматизованих технологій. У структуру бібліотеки вводиться відділ інформатизації та автоматизації бібліотечних процесів. З 2002 року науково-технічною бібліотекою ведеться планомірна робота з автоматизації бібліотечних процесів на основі системи «УФД / Бібліотека». Каталоги й картотеки бібліотеки поступово переводяться в електронну форму. В цей час електронний каталог, що містить близько 240 тис. записів доступний в локальній мережі бібліотеки та для віддалених користувачів, на сайті НТБ ХАІ. До послуг читачів пропонуються електронні продукти інтелектуальної праці інформаційно-бібліографічного відділу (бюлетень нових надходжень, біобібліографічні покажчики).
Сьогодні діяльність НТБ орієнтована на всебічне забезпечення інформаційних потреб читачів різними інформаційними ресурсами. З 2008 року функціонує Web-сайт бібліотеки. Поєднання традиційних і сучасних автоматизованих інформаційних технологій в діяльності науково-технічної бібліотеки забезпечують якісну та ефективну підтримку навчального процесу та науково-дослідної діяльності університету.
Багато років НТБ Національного аерокосмічного університету «ХАІ» є однією з найбільших бібліотек вищих навчальних закладів міста та заслуга в цьому належить великому колективу співробітників і її керівникам: Н. Ф. Савасько (1966–1972), Л. М. Жужоми (1972–1986), Т. М. Анпілогова (1987–1989), О. М. Варварова (1990–2006), а нині Н. М. Ткаченко.
