Казуров Віктор Миколайович

Казуров Віктор Миколайович

23.03.1953 р., с. Красногвардійське, Кримська обл.

Казуров Віктор Миколайович – директор програми – заступник головного конструктора з літака Ан-148 і його модифікацій у ДП «АНТОНОВ» (з 2010 р.). Нагороджений орденом «За заслуги» за особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм (21.08.2015 р.), має почесне звання «Заслужений працівник промисловості України» (2009 р.).

У 1976 р. закінчив з відзнакою Харківський авіаційний інститут за спеціальністю «Літакобудування».

Трудовий шлях на ДП «АНТОНОВ» В. М. Казуров розпочав одразу після закінчення інституту. Працював інженером, інженером-конструктором 3-ї категорії, інженером-конструктором 2-ї категорії. У 1982 р. був призначений начальником бригади силових конструкцій із композиційних матеріалів, у 1996 р. – головним спеціалістом і заступником начальника відділення планера, у 1998 р. – заступником головного конструктора з планера.

У 2002 р. Віктор Миколайович обіймав посаду заступника генерального конструктора з проектування в ІТ нового реактивного регіонального літака АН-148, а з 2010 р. став директором програми – заступником головного конструктора з літака Ан-148 і його модифікацій.

За період роботи на ДП «АНТОНОВ» Віктор Казуров доклав руку до створення літаків Ан-28, Ан-32, Ан-74, Ан-70, Ан-124, Ан-225. За його безпосередньою участю розроблялися та впроваджувалися перші силові агрегати хвостового оперення з вуглепластика на літаку Ан-70.

У 2002 р. приступив до реалізації програми нового реактивного регіонального пасажирського літака Ан-148, здатного перевозити 68-85 пасажирів. Віктор Миколайович брав активну участь в організації серійного виробництва літака Ан-148-100 на заводах «Авіант» і «ВАЛТ».

В. М. Казуров – автор низки наукових публікацій та виступів на міжнародних конференціях авіаційної тематики.

Нагороджений грамотою Міністерства промислової політики України (1998 р.), відзнакою Київського міського голови «Знак пошани» (2003 р.), Державною премією України в галузі науки і техніки (1998 р.), Ветеран праці (2013 р.).