Цехмістро Іван Самсонович

01.11.1922, с. Кирилівка, Красноградський р-н, Харківська обл. – 2006 р.

Цехмістро Іван Самсонович – кандидат технічних наук (1969 р., тема дисертації «Исследование технологических вожможностей обработки корпусных деталей авиационных агрегатов на револьверных станках»), професор кафедри технології машинобудування Національної металургійної академії України (НМетАУ).

Перед війною закінчив 1-й курс Харківського авіаційного інституту. У складі 1-го Українського фронту брав участь у визволенні Житомирської, Рівненської та Волинської областей, а потім у визволенні Польщі, у тому числі Варшави, у взятті Берліна. Закінчив війну на Ельбі у складі 1-го Білоруського фронту.

У жовтні 1945 р. І. С. Цехмістро демобілізувався і був прийнятий на другий курс ХАІ, який закінчив у 1950 р. Був розподілений на Дніпропетровський агрегатний завод. Працював змінним майстром механічного цеху, майстром з ремонту пристроїв, інженером-технологом.

У грудні 1953 р. був направлений на роботу до машинно-тракторної станції (МТС) Кам'янець-Подільської (тепер Хмельницької) області. Працював старшим механіком в Орининській МТС, а у листопаді 1954 р. був переведений до Говорського технічного училища, де працював ще три роки викладачем, заступником директора.

У вересні 1957 р. його перевели до Дніпропетровського агрегатного заводу. Спочатку працював заступником начальника механоштампувального цеху, потім – заступником начальника механічного цеху, заступником головного технолога, а з 1964 р. по листопад 1970 р. – головним технологом заводу, пізніше – заступником головного інженера.

З вересня 1971 р. Іван Самсонович – доцент кафедри технології машинобудування Дніпропетровського металургійного інституту (нині – НМетАУ), з лютого 1990 р. – професор кафедри.

І. С. Цехмістро нагороджений: орденами «Отечественной войны II степени», «Знак Почета», медалями «За боевые заслуги», «За освобождение Варшавы», «За взятие Берлина», «За победу над Германией в ВОВ», «За доблестный труд», дев'ятьма ювілейними медалями і Почесною грамотою маршала Г. К. Жукова «За честную службу на благо Отчизны».