Сухов Віталій Вікторович

Сухов Віталій Вікторович

08.03.1947

Сухов Віталій Вікторович – кандидат технічних наук (1978 р., тема дисертації «Исследование газовзрывного процесса с многоимпульсным инициированием детонации метано-кислородной смеси»), доктор технічних наук (1997 р., тема дисертації «Наукові основи формування конструктивно-технологічного вигляду деталей заготівельно-штампувального виробництва в авіабудуванні»), професор.

У 1971 р. закінчив Харківський авіаційний інститут за спеціальністю «Виробництво літальних апаратів», отримав кваліфікацію інженера-механіка. Працював на Київському авіаційному заводі, Українській філії НІАТ, Українському науково-дослідному інституті авіаційної технології, ДП «Дослідно-конструкторське бюро авіації загального призначення», Інституті спеціальних систем і технологій ДП «ІМіС». Обіймав посади старшого інженера, провідного інженера, старшого наукового співробітника, керівника сектора, заступника начальника інституту з наукової роботи, заступника керівника ДП «Дослідно-конструкторське бюро авіації загального призначення», заступником директора Інституту спеціальних систем і технологій ДП «ІМіС» і директором Київської філії цього підприємства. Протягом всіх років роботи на підприємствах та в інститутах займався науково-технічними проблемами технологічного забезпечення процесу створення і виробництва нових зразків авіаційної техніки: Ан-72, Ан-74, Ан-30, Ан-124, Ан-25, Ан-70, а також проблемами утилізації авіаційної техніки та боєприпасів. В. В. Сухов – лауреат Державної премії у галузі науки і техніки 1993 р.

Із 2007 р. працює у Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» на посаді професора кафедри «Прилади та системи керування літальними апаратами». З квітня 2016 р. до червня 2018 р. – професор та виконуючий обов’язки завідувача кафедри «Прилади та системи керування літальними апаратами», а з липня 2018 р.– професор та виконуючий обов’язки завідувача кафедри «Авіа- та ракетобудування» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

Віталій Вікторович є співавтором 98 авторських свідоцтв та патентів СРСР і України. Він має 95 наукових публікацій, із них 58 у фахових та наукометричних виданнях.