| Аннотацiя: | Надання богослов’ю місця в системі галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, ставить питання про впорядкування лексичних засобів богословської освіти.
Українська релігійна лексика в цілому та її окремі лексико-семантичні групи, називані відповідно до об’єкта конкретного дослідження «релігійна термінологія», «церковна термінологія», «богослужбова термінологія», «сакральна термінологія», «богословська термінологія» та ін., неодноразово були об’єктом мовознавчих студій. У контексті пропонованого дослідження надзвичайно цікавими видаються наукові розвідки, у яких простежено богословські терміни безпосередньо у сфері їхнього функціонування – у богослужбовій (літургійній) практиці й відповідних богословських текстах. Наприклад, Н.В. Пуряєва схарактеризувала функціонування української мови в літургійні практиці українських церков, а також проблемні питання мови богослужіння взагалі та словник мови богослужіння зокрема; Б. Огульчанський дослідив розвиток україн |
