Шевченкознавці Харківщини

      Великий внесок у розвиток шевченкознавства зробили харківські вчені. Шевченкознавчі праці, авторами яких були університетські діячі, з’явилися уже у другій половині 19 ст., незабаром після смерті Кобзаря. Професор Харківського університету Микола Лавровський, був одним із перших, хто вже в перші роковини смерті Кобзаря виступив з публічною лекцією, присвяченою пам’ятті Тараса Григоровича Шевченка.
На одній з шевченкових річниць у історико-філологічному товаристві м. Харкова у 1881 році виступив вчений Олександр Опанасович Потебня – український філолог, член-кореспондент Петербурзької Академії Наук, який зазначав, що Шевченко завжди був студентом визвольного руху, і тому інтерес до його особистості й поезії постійно зростає. Але найбільш вагомим був Шевченківський доробок професора Миколи Федоровича Сумцова – українського фольклориста, етнографа і літературознавця, який виявив справжню самовідданість у вивченні спадщини Кобзаря. З 1882 до 1922 рр. вчений надрукував понад 30 праць, присвячених Т.Шевченкові. Як голова історико-філологічного товариства, М.Ф.Сумцов організував вечори пам’ятті Т. Шевченка. Він відшукував і систематизував важливі факти зв’язків Шевченка із Слобожанщиною.