Традиція міської геральдики в колишньому Острозькому повіті Волинської губернії (територія нинішньої Рівненської області України) досить давня. Так, за даними на другу половину XIX ст. до повіту належали одне місто (Острог) і шість позаштатних містечок (Аннопіль, Гоща, Киликїів, Кунів, Ляхівці, Межиріч); крім того, у 1903 р. статус позаштатного міста одержав Здолбунів. Ще з періоду Речі Посполитої (XVI-XVIII ст.) місто Острог і окремі містечка Острожчини користувалися магдебурзьким правом, яке передбачало вживання в міському діловодстві власного герба. З першої половини XVII ст. відомі найдавніші відбитки печатки Острозького магістрату; у 1614 р. привілей на магдебургію отримало містечко (з другої половини XIX ст. - село) Тайкури; з середини XVIII ст. зберігся примірник печатки Межиріча (Межиріча Острозького). Характерно, що для всіх згаданих населених пунктів властивою є геральдична символіка з виразним "релігійним" змістом.

ОСТРОГ
     Як відомо, Острог є одним із найдавніших міських поселень на Волині: перша літописна згадка про це городище датована 1100 p., коли Острог став володінням волинського князя-ізгоя Давида Ігоровича (онука Ярослава Мудрого, позбавленого престолу у Володимирі-Волинському за рішенням Увітицького з’їзду князів). Пізніше Острог традиційно виступає в документах як городище Волинської, а з 1199 р. - Галицько-Волинської землі. З XIV-XV ст. місто стало "родовим ГНІЗДОМ" ВІДОМИХ нащадків галицько-волинських Рюриковичів - КНЯЗІВ Острозьких.
     Найдавніші відбитки печатки Острозького магістрату збереглися до наших днів з першої половини XVII ст. В усіх варіантах цієї печатки відтворено п'ятиголовий православний храм з написом латиною: "SIGILLUM CMTATIS OSTROGIENSIS" ("печатка міська Острозька"). Практично всі сучасні дослідники сходяться на тому, що на печатці зображено реальну міську споруду - збудований ще 1453 р. Богоявленський собор.
     Незмінною залишалася символіка міста і в XVIII ст. Так, у 1700 р. для Острозької ратуші було виготовлено нову металеву толоку печатки (яка збереглася до нашого часу); на ній попередній герб (малюнок церкви) з легендою "SIGILIUM CMTATIS OSTROGIENSIS IN ANNO 1700" ("печатка міська Острозька в році 1700").
     У 1796 p., під час створення гербів для Волинського намісництва, російська імператорська герольдія використала як першовзір для нового герба Острога саме відбиток печатки 1700 p., надісланий з місцевих губернських установ. Про це, зокрема, йдеться і в офіційному описі герба, що наводиться в указі Катерини II від 22 січня 1796 року: "У верхній частині щита герб Новоград-Волинський, у нижній - на червоному тлі зображено церкву з п'ятьма банями, на знак давнього християнського в цім місті благочестя. За свідченням Острозьких міщан, цей герб вживається з 1700 р. і наданий тому місту Острозькими князями".

ЗДОЛБУНІВ
     Незважаючи на те, що Здолбунів одержав статус позаштатного міста ще 1903 p., до 1917 р. герб для нього створено так і не було. Лише у 1930-х роках (як і у випадку з Острогом) проект міської відзнаки запропонувала місцева ґмінна рада. Його ескіз, очевидно, також базувався на шляхетській символіці; на червоному тлі - срібне кільце, увінчане наконечником стріли; над ним - золота шляхетська корона. Знову-таки урядового затвердження цей проект дістати не встиг.
     Щодо символіки згаданого проекту, то наразі важко відповісти, який саме шляхетський герб було покладено в його основу, оскільки на Волині подібну символіку мали досить численні князівські, боярські та зем'янські роди. Імовірно, що кільце з наконечником стріли - видозмінений варіант уже згаданого тут родового герба князів Острозьких (ранні варіанти цього герба, на думку деяких дослідників, мали саме такий характер).

МЕЖИРІЧ
     Магдебурзьке право це місто отримало за привілеєм короля Сигізмунда III від 18 лютого 1605 року, проте жодної згадки про герб у документі не наведено. Практично єдиним (зате більш ніж певним) джерелом, з якого ми маємо відомості про герб Межиріч, є печатка місцевого магістрату, якою скріплено купчу міщанина Степана Купченка від 1758 р. (цей документ нині зберігається у фондах Центрального державного історичного архіву України в Києві). У полі печатки - чітке зображення церкви з сімома банями: довкола - напис польською мовою "PIECZEC MIASTA МІEDZYRICZA" ("печатка міста Межиріча").
     Немає сумніву, що малюнок церкви в гербі Межиріча - ні що інше, як стилізоване зображення Троїцької церкви, заснованої власниками містечка – князями Острозькими.

ТАЙКУРИ <
     Містечко Тайкури, що втратило свій колишній статус упродовж XIX ст. і в джерелах 1860-х pp. виступало вже як село, - єдиний населений пункт Острожчини, герб якого відомий нині з королівського привілею. Цей привілей, датований З квітня 1614 p., зазначав: "Для швидшого зростання (містечка) переводячи мешканців з польського та іншого права на магдебурзьке, надаємо магістратові за печатку святого Юрія".
     Зображення святого Юрія як "патрональний" герб (тобто пов'язаний з культом шанованого в місті святого) фігурувало за доби Речі Посполитої в діловодстві таких українських міст і містечок, як Білий Камінь, Володимир-Волинський, Кам'янець-Подільський, Ніжин, Смотрич, Тараща тощо. Проте у випадку з Тайкурами вірогідним є й інший мотив обрання для печатки містечка цього символу: на той час поселення перебувало у власності київського каштеляна Юрія Вишневецького, на прохання якого, власне, король і надав Тайкурам магдебурзьке право (щоправда, вже в наступні десятиліття містечко відійшло до зятя Юрія Вишневецького - шляхтича Чолганського, а згодом перебувало у власності Пепловських та Мишковських).