В акті про новий адміністративний поділ Української Народної Республіки, прийнятому Центральною Радою на її останньому засіданні, в числі тридцяти історико-адміністративних територій України згадувалась і "Деревлянська земля", яку складали "Радомишльський і Овруцький повіти. Київський, без південної частини, частина Мозирського". Перші міста, що виникли на деревлянській землі, відомі ще з Х-ХІІ століть. Так, під 913 роком літопис згадує Іскоростень - столицю деревлянських князів (сучасний Коростень), під 977 роком - Вручий, столицю деревлянського князя Олега - брата Володимира Великого (сучас часний Ушомир), під 1151 роком - Мичеськ (сучасний Радомишль). На жаль, пам'ятки династично-державної символіки деревлянських земель доби Київської Русі нині невідомі.
     Повноцінна герботворчість у регіоні розвинулася набагато пізніше - в період перебування українських земель у межах Речі Посполитої, коли міста колишніх деревлянських володінь, що належали переважно до Київського та Овруцького повітів Київського воєводства, почали отримувати магдебурзьке право. Так, 1566 року таке право дістав Чорнобиль, 1570 - Хабне, 1574 - Брусилів, 1589 - Коростень, 1616 - Горностайпіль, 1634 - Ксаверів, 1641 - Овруч та Олевськ, 1779 - Коростишів. Переважна більшість гербів, що ці міста отримали разом із документами на магдебургію, нині невідома.

КОРОСТИШІВ
     Опис герба Коростишева - на той час маєтності графського роду Олізарів - зберігся в привілеї містечку на магдебурзьке право, виданому 23 серпня 1779 року. У привілеї зазначалося, що коростишівські міщани мають право використовувати як герб "велику літеру М, увінчану хрестом".
     Цікаво, що в офіційному описі герба у привілеї було допущено суттєву помилку. Таємнича "літера М, увінчана хрестом", насправді є зображенням родового герба Олізарів "Радван", символіка якого в польських гербівниках описувалася так:
     "На червоному тлі золота корогва, увінчана золотим кавалерським хрестом".
     Герб "Радван" у міській символіці Коростишева - типовий для XVIII століття приклад використання родового герба власника як емблеми самоврядування приватного міста. Після 1793 року герб Коростишева вийшов з офіційного вжитку, оскільки російська влада, позбавивши містечко магдебурзького права, надала йому позаштатний статус, що не передбачав тоді користування власним гербом.

ОВРУЧ
     Герб Овруча, наданий місту - центру одного з повітів Київського воєводства - містив зображення святого патрона овруцьких міщан - Архистратига Михаїла на хмарі, який тримає у правиці опущеного додолу меча, а в лівиці - терези (саме така іконографія Архангела Михаїла властива римо-католицькій церкві).
     Фактично без змін (лише з додатком у верхній частині губернського символу) герб було підтверджено у 1796 році:
     "У верхній частині щита герб Волинський. У нижній - герб, наданий сьому місту 1641 року: на червоному тлі Архангел Михаїл, що стоїть на хмарі й тримає в правиці меча, додолу опущеного, а в лівиці -терези".
     Нарешті, в редакції Б. Кене 1860-х років герб відрізнявся лише тим, що замість "герба волинського" (тобто намісницького) у верхній частині щита тут було вміщено герб Волинської губернії ("срібний усередині червоного поля хрест") у вільному (верхньому правому) куті щита.

РАДОМИШЛЬ
     Символіка міста Радомишля - літописного Мичеська - ранньогеральдичного періоду сучасним дослідникам невідома. Найдавнішою емблемою міста, що збереглася до наших днів, є герб, затверджений 22 січня 1796 року:
     "У верхній частині щита герб Волинський. У нижній частині, оскільки на недалекій від сього міста відстані стоїть містечко Коростишів, колишнє давнє місто Коростень, відоме з історії покаранням, що вчинила велика княгиня Ольга деревлянам, на пам'ять про се зображені на блакитному тлі три голуби срібні, що летять, двоє вгорі і один унизу, й тримають у дзьобах своїх полум'яники, бо сі птахи вжиті були до підпалення міста".
     Герб 1796 року взяв за основу для свого проекту у 1860-х pp. і Б. Кене, замінивши лише "герб Волинський" у верхній частині щита гербом Київської губернії (зображенням Архангела Михаїла на блакитному тлі) у вільному куті.
     Відомий український гербознавець у США Р. Климкевич, аналізуючи герб Радомишля, вважав його символіку помилковою, оскільки в ній нібито наявна плутанина Коростишева з Коростенем (літописним Іскоростенем). Очевидно, через брак джерел науковець не мав інформації про те, що окремі українські краєзнавці кінця XVIII - середини XIX століть справді ототожнювали Іскоростень з Коростишевом, а не з Коростенем.
     Герб Радомишля широко вживався на межі XVI - XIX століть в оформленні документів Київського губернського дворянського зібрання; на дипломах цього зібрання його супроводжувала бандероль із написом: "Powiat Radomyski".
     Герб Радомишля - єдиний із гербів Деревлянської землі (й один із небагатьох в Україні в цілому), в емблематиці якого було безпосередньо використано літописний переказ про минуле краю.