Герб Чернігова - стародавньої княжої столиці, згодом воєводського та губернського міста, а нині обласного центру сучасної України - є одним із тих символів а історії української земельної геральдики, корені якого губляться ще в глибині століть. Уже тривалий час щодо основного символу міста - зображення чорного орла - точаться дискусії про його походження, однак безперечним є те, що чернігівський герб є одним із найхарактерніших і найоригінальніших в українському гербівництві, а отже, його сучасне (в 1992 р.) підтвердження як тепер уже законної історичної емблеми міста - є цілком виправданим.
     Водночас слід сказати, що історія чернігівської як земельної так і власне міської символіки є вкрай складною. Досить тривалий період усталення емблеми краю та міста - від XVI аж до XVIII ст. - має свої цікаві риси, що вже розглядалися численними українськими краєзнавцями та геральдистами - від О. Шафонського, автора "Чернігівського намісництва топографічного опису", датованого 1786 p., до наших сучасників.
     Прикметно, що у XVIII - XIX ст. усталилася традиція пов'язувати історичний чернігівський символ - малюнок орла - із княжим минулим. Дослідники, зокрема, посилаються на зображення хижого птаха (імовірно, орла або сокола) на предметах княжого вжитку, знайдених на території Чернігова: срібній оправі рога з Чорної могили (приблизно IX ст.) та капітелі Борисоглібського собору XII ст. Проте нині важко сказати, чи мають ці зображення династичний або земельний характер (загалом малюнок хижого птаха - орел, сокіл, гриф - був надзвичайно характерним елементом для вжиткового мистецтва Київської Русі X - XIII ст.).
     Що ж до печаток чернігівських князів XI - XIII ст. (християнського періоду), то для них усіх характерною є типова на той час патрональна символіка - зображення святих, які вважалися особистими покровителями тих чи тих володарів (наприклад, на печатці Святослава Ярославича - св. Миколай, Всеволода Ольговича - св. Кирило, Давида Святославича - св. Давид тощо.
     У період Великого князівства Литовського патрональні емблеми на печатках місцевих князів - тепер уже з роду Гедиміновичів - заступає литовський династичний герб "Погоня".
     Перше ж зображення суто земельного символу Чернігівщини з'являється вже у другій половині XVI ст. на печатці першого московського царя Івана Грозного (в період, коли Чернігівська земля належала до Великого князівства Московського). На лицьовому боці печатки, серед інших земельних емблем, вміщено зображення оголеної шаблі руків'ям донизу, супроводжуване по колу написом: "ПЄЧАТЬ ЧЄРНИГОВСКАЯ".
     На думку ж сучасних дослідників, ця емблема могла символізувати близькість Чернігівської землі як до польських володінь, так і до козацьких земель (де традиційною зброєю вже тривалий час була шабля), а також відносну близькість до степових татарських територій. Прикметно, що зображення шаблі на печатці Івана Грозного є одиничним: більш воно не фігурує на жодній з відомих земельних відзнак Чернігівщини.
     За Деулінським перемир'ям 1618 р. Чернігівська земля відійшла до складу Речі Посполитої; на її території утворили нову адміністративну одиницю - Чернігівське воєводство. Уже в 1623 р. король Сигізмунд III надав Чернігову - центру новоутвореного воєводства - магдебурзьке право. У відповідному королівському привілеї наводився також опис міської символіки:"... і для печатування ж справ міських Чернігівського уряду бурмістерського і лавничого в герб міський призначаємо: святого Владислава у зброї, з червоною корогвою".
     Десятиліттям пізніше від надання герба Чернігову - у 1633 р. - свій власний герб отримало й Чернігівське воєводство. Згідно з описом відомого польського геральдиста К. Нєсєцького, герб мав таку символіку: "орел із двома головами, з розпущеними крилами й ногами; над обома головами одна корона". За іншими джерелами, на грудях орла містився також вензель нового польського короля Владислава IV; що ж до кольорів герба, то переважна більшість геральдистів реконструює їх як малюнок чорного орла на білому (срібному) тлі.
     У другій половині XVII ст., після переходу Лівобережної України у васалітет до Московського царства, відповідні зміни з'явилися в царській титулятурі і, звичайно ж, у титульній символіці. В рукописному "Титулярнику" 1672 p., виготовленому в Посольському приказі, фігурує емблема, де в бароковому картуші зображений одноголовий орел у короні, що тримає в лапі довгий хрест навскоси: цей малюнок супроводжує напис "ЧЄРНИГОВСКІИ". Водночас на золотій тарелі царя Олексія 1675 р. з титульними гербами "печать чернігівська" має інший сюжет - фігурний щиток із зеленим полем, у якому постає обернений у правий геральдичний бік білий олень (як і зазначений вище малюнок шаблі на печатці Івана Грозного, згадане зображення на тарелі 1675 р. є одиничним, тобто більш ніде не повторюється).
     На великій державній печатці Петра І, змальованій у 1699 р. австрійським дипломатом Й. Корбом, чернігівська емблема (як і в "Титулярнику") має вигляд одноголового коронованого орла з хрестом у лапі, супроводжуваного латинським написом "Czernichow".
     Тим часом у 1720-х pp. герби земель новопроголошеної Російської імперії - передусім тих, що згадувались в імператорському титулі - почали діставати геральдичне оформлення в європейському дусі. Так, один із тогочасних керівників Герольдмейстерської контори в Петербурзі - італієць Ф. Санті - опрацював серед інших титульних гербів і проект "герба чернігівського", виконаний за мотивами емблеми "Титулярника". У 1729 р. цей же символ, тепер уже як "міський", з'явився в гербівнику, складеному конторою (під керівництвом фельдмаршала Б. Мініха) для полкових прапорів російської армії. До герба було додано його докладний опис із зазначенням кольорів: "Чернігівський: чорний орел одноголовий під короною, в лівій нозі хрест жовтий, а корона, ніс та кігті жовті ж".
     Нарешті, вже в сучасній Україні, 1 грудня 1992 p., Чергінівська міська рада затвердила новий герб міста, базований на основі історичного земельного символу, - зображення чорного одноголового орла із золотим хрестом у лапі на срібному щиті. Попри заяви окремих істориків про те, що в проекті цього герба проігноровано "перший історичний герб Чернігова - св. Владислава" і через те "історія герба Чернігова на сьогодні так і не вирішена", вибір саме емблеми "орел із хрестом" для сучасного Чернігова можна вважати вдалим, оскільки (незважаючи на його офіційне функціонування в російській царській титулятурі) саме цей герб був емблемою козацьких самоврядних органів влади в місті (полкової та сотенної канцелярій) у період Гетьманщини - тобто за доби, коли український народ, за словами Д. Дорошенка, "мав змогу жити до певної міри самостійним життям, міг будувати своє життя й культуру по власній уподобі".