Назвою "Покупя" в історичній та краєзнавчій літературі зазвичай окреслюється частина українського Прикарпаття, природними межами якої є річки Прут (на півдні) і Дністер (на півночі). У вужчому розумінні назвою Гуцульщина-Покуття" означається етнографічна територія, що в другій половині XIX століття входила до меж двох повітів Королівства Галичина (у складі Австро-Угорської імперії) - Косівського та Надвірнянського.
     Міська геральдика цього краю, багато в чому специфічного для України, також має свої яскраві особливості. Водночас доба ії виникнення (період польського панування XVI-XVIII століть) так само позначилася на її символіці своїми характерними особливостями.

ДЕЛЯТИН
     Містечко вперше згадується в документах під 1578 роком. Протягом XVil-XVIII століть воно перебувало у власності шляхетських родів (із 1642 року - Белзицьких, у XVIII столітті - Потоцьких).
     Конкретна згадка про делятинський міський герб існує в реєстрі міської геральдики Галичини, складеному у 1897 році львівським архівістом Ф. Ковалишиним. Відповідно до його відомостей, гербом Делятина у XVIII-XIX століттях був родовий знак власників містечка Потоцьких - "Пилява", загалом присутній у гербах численних міст-володінь цього роду:
     "На блакитному тлі срібний трираменник, патріарший хрест без правої частини нижнього рамена.

КОСІВ
     Найдавнішу печатку міста Косова, датовану 1564 роком, опублікував на початку XX століття польський дослідник В. Віттиг. Його співвітчизник А. Хоміцький, використавши матеріали Віпига у своїй праці "Герби міст і земель польських" 1939 року, таким чином описав уміщений на цій печатці герб:
     «Герб виображує немовби руську церковку: три з'єднані вежі, бічні - нижчі, із шпилястими верхами, середня - вища, увінчана банею».
     У XIX столітті характер зображення на косівській міській печатці змінився. Так, на зразкові сажової печатки, датованому 1866 роком, "церковка" уже нагадує альтанку або тріумфальну арку зі шпилем, дах якої увінчано трьома прапорцями; емблему супроводжує німецький напис "STANIS-IAUER KRBS. STADT KOSSOW" ("Станіславський округ. Місто Косів").

КУТИ
     Відоме з 1448 року містечко Кути (Нові Кути) над річкою Черемош отримало магдебурзьке право за привілеєм 1715 року. У привілеї було наведено опис і зображення міського муру з відчиненою брамою та двома вежами, одна з яких напівзруйнована.
     Імовірно, що символіка цього герба відображала Кути (і Покуття в цілому) як місце відомих воєнних подій на межі XV-XVI століть, пов'язаних із походами молдавського війська на чолі з воєводою Стефаном на Прикарпаття.
     Слід зазначити, що упродовж XVIII не вживався у міському діловодстві; тогочасні власники містечка Потоцькі натомість запровадили в ньому печатку із власним родовим гербом (уже знайомою нам "Пилявою").
     Повернення до давнішого символу в місті відбулося пізніше - у XIX столітті, за доби австрійського панування. Так, на печатці Кутів середини цього століття, що збереглася в колекції львівського краєзнавця Антонія Шнайдера, головна фігура герба (зображення замку із двома вежами) увінчана п'ятилистковою шляхетською короною і обрамлена декоративним вінком із дубового листя. Герб супроводжує латинський напис: "SIGILLUM MAGISTRATUS CIVITATIS KUTENSIS". На печатці початку XX століття, описаній австрійським гербознавцем Г.Г. Штрелем, такий самий герб супроводжує вже польський напис: "ZWIERCHNOSC GMINY KR. MIASTA KUTY".
     Кольори герба Кутів у XIX - на початку XX століття були такими: на блакитному тлі - срібний міський мур із відчиненою золотою брамою та двома зубчастими вежами, права з яких напівзруйнована. У такій же редакцм' герб зберігався аж до 1939 року.

НАДВІРНА
     Це невелике карпатське місто, що з 1867 року було центром одного з повітів Галичини, отримало міські права 1596 року, коли перебувало у власності шляхтичів Куропатів. Імовірно, що з кінця XVI століття веде свій початок і побутування найдавнішого відомого міського герба. Цим гербом був родовий знак Куропатів - герб "Ястржембець": на блакитному тлі - золота підкова шипами допроводжувана всередині золотим кавалерським хрестом.
     У XVI11 столітті Надвірна змінює власників – новим "дідичем" міста стає широковідомий магнатський рід графів Цетнерів. З цього періоду (друга половина століття) до міського вжитку запроваджується і новий герб - цього разу родовий герб Цетнерів «Пржерова»: на червоному тлі - золотий бойовий прапор на переламаному древку.

ПІСТИНЬ
     Найдавніші відомі нині печатки Пістиня збереглися в колекції згаданого вже краєзнавця XIX століття А. Шнайдера. Так, печатка, датована 1848 роком, не має на собі зображення міського герба. У її полі міститься малюнок герба Австрійської імперії (цісарського двоголового орла), супроводжуваний угорі німецьким написом "DORF PISTYN" (село Пістинь), а по колу - написом "KREUS KOLOMYA" (округ Коломия).
     На печатці 1857 року вже вміщено власний герб містечка. Він має такий вигляд: у французькому щитку, увінчаному п'ятилистковою короною, - декорований вензель, який можна прочитати як «J.P.». По колу герб супроводжує напис "GEMEINDE PISTYN" (громада Пістинь).
     Вензель "J.P.", очевидно, пов'язаний з особою власника Пістиня у XVIII столітті - графа Юзефа Понінського, що дозволяє датувати цим століттям і виникнення самого герба. Прикметно, що "вензелеві" герби були характерні для українських міст саме у XVIII столітті (згадаймо герб Сміли 1773 року з вензелем Ксаверія Любомирського, герб Балти (Юзеф-грода) 1776 року з вензелем Олександра Любомирського тощо).