У прийнятому Українською Центральною Радою 31 квітня 1918 р. законі про адміністративно-територіальний поділ України серед земель, на які мала бути поділена Українська Народна Республіка, фігурувало "Посейм'я", що включало в себе "Кролевецький, Глухівський. Конотопський, Путивльський повіти", тобто територію окремих повітів колишніх Чернігівської та Курської губерній. До 1781 р. більша частина території, окресленої тут у складі "Посейм'я", належала до Ніжинського та Чернігівського полків Лівобережної Гетьманщини; у 1781–1782 pp. її було зараховано до Новгород-Сіверського намісництва, а з 1802 р. – до Чернігівської губернії. Що ж до Путивля, то він у 1770-х pp. опинився у складі Курського намісництва, а згодом - Курської губернії.

ВОРОНІЖ
     У фондах київських архівосховищ дослідникам вдалося виявити значну кількість відбитків міської печатки Вороніжа (нині - селища міського типу Шосткинського району Сумщини), на документах місцевих ратуші та сотенної канцелярії, датованих серединою XVIII ст. Герб націй печатці має виразно "промовисте" зображення: у полі печатки - увінчаний хрестиком щиток; на щитку - ворон (крук), під яким - два бруски (балки). Герб супроводжує напис: "ПЄЧАТЬ МЬСТА ВОРОНИЖА".

КОНОТОП
     Символіка герба Конотопа XVIII ст. так само відома з численних відбитків тогочасних печаток міста. Так, на виявленій у фондах Інституту рукописів НБУ ім. В. Вернадського печатці міста 1705 р. постає зображення хреста, супроводжуваного вгорі шестикутною зіркою, а внизу - півмісяцем, і напис: "ПЄЧАТЬ ГОРОДА КОНОТОПА". На пізнішій печатці - 1744 р. (вживаній місцевим сотенним правлінням) ті самі фігури постають в іншій послідовності - хрест, під яким - шестикутна зірка та півмісяць; довкола герба - фрагменти напису: "ПЄЧАТЬ... МЬСКАІА".
     Офіційний опис герба набув такого змісту: "На червоному тлі - золотий хрест, під ним срібний рогатий місяць, а вгорі шестикутна зірка". У цій редакції герб проіснував без змін до 1917 p.: відоме, зокрема, його зображення на виготовленій у 1908 р. у Чернігові (з нагоди святкування 1000-ліття губернського центру) корогві Конотопського повіту.

КОРОП
     Герб цього містечка - ще один типовий приклад, як уже зазначалося, використання в геральдиці Лівобережної України XVII-XVIII ст. "промовистого" символу. На найдавнішій печатці, датованій 1674 p., у щитку з бароковим картушем постає малюнок риби (коропа), увінчаної короною та супроводжуваної двома шестикутними зірками; довкола щитка - абревіатура "П.М.К." ("печатка міська коропська"). На печатці 1675 - 1699 pp. фігурує майже аналогічне зображення (тільки без зірок у полі щитка і з картушем дещо іншої форми); зустрічається воно і на печатці 1717 р. (композиція якої відрізняється так само тільки формою щитка та щиткового оточення). Нарешті, на печатці 1771 р. аналогічний герб (риба короп під короною) зображено вже в бароковому щитку з наметом і шоломом, увінчаним трьома страусовими перами, а довкола вміщено напис: "ПЄЧАТЬ РАТУШИ МАЛОРОССІЙСКАГО ГОРОДА КОРОПА". Без жодних змін цей герб було підтверджено указом 1782 р.

ПОНОРНИЦЯ
     Значну кількість відбитків печатки містечка Понорниці, датованих 1749-774 pp., виявлено українськими дослідниками у фондах ЦДІА України. На печатці у щитку, оздобленому картушем і шоломом з трьома страусовими перами, зображена типова для періоду Гетьманщини геральдична емблема - контур серця. Біля герба вміщено абревіатуру "П.П." ("печатка понорницька").
     Загалом малюнок серця (символу любові до Бога, а також мужності та відданості) - один з найпопулярніших мотивів як міської та сотенної, так і родової геральдики Гетьманщини (про що свідчать хоча б уже розглянуті нами вище печатки Красного Колядина 1730 р. та Коропської сотні 1768 p.).

ПУТИВЛЬ
     Опис герба Путивльського полку, створеного у 1729-1730 pp. за наказом імператорської Військової колегії, зберігся в тогочасному гербівнику для полкових прапорів російської регулярної армії: "Путивльський: тло вгорі біле, а внизу жовте, посередині сукно червоне, довкола облямівка червона з чорним, на сукні два човники золоті з цівками червоними". Герб, вочевидь, мав свідчити проте, що основним промислом тогочасного Путивля було ткацтво.
     1781 p., під час затвердження гербів для міст тогочасного Курського намісництва (до якого належав і Путивль), опису путивльського герба у відповідному імператорському указі вміщено не було (ймовірно, передбачалося, що місто має користуватися ухваленим ще у 1729-1730 pp. гербом Путивльського полку).