Старовинна Роменщина - один із найцікавіших історичних й етнографічних куточків Лівобережної України. У другій половині XIX ст. на території Роменського повіту, що належав тоді до Полтавської губернії, виділялися чотири населені пункти зі статусом "міських поселень" - повітове місто Ромни й три позаштатні містечка (Костянтинів, Сміле, Хмелів). Усі ці поселення мали міський статус ще з часів Гетьманщини, коли входили до складу Лубенського козацького полку. Відтоді відома й геральдична символіка всіх чотирьох поселень, зафіксована на численних печатках їхніх ратуш і сотенних канцелярій.
     Після ліквідації урядом Катерини ІІ полково-сотенної адміністрації на Лівобережжі постало питання про затвердження нового герба для міста Ромен - відтепер повітового центру Чернігівського намісництва.

РОМНИ
     Найдавніші зразки ратушної печатки Ромен відомі з кінця XVII - першої половини XVIII ст. Усі вони мають один і той самий геральдичний символ - чітке зображення хреста на стилізованому підніжжі-"могилі" (так званий "могильний" або "голгофський" хрест).
     У другій половині XVIII ст. (1760-1771 pp.) майже аналогічне зображення мала й печатка Роменської сотенної канцелярії: в овальному щиті з картушем - стилізований "могильний" хрест, довкола якого напис: "ПЄЧАТЬ... РОМЄНСКА".
     Чернігівський краєзнавець кінця XVIII ст. О. Шафонський вважав, що герб Ромен міг постати ще в першій половині XVII ст., тобто за часів Речі Посполитої (як відомо, Ромни отримали магдебурзьке право у 1644 p.). Витлумачуючи досить цікаву символіку герба, він зазначав, що власник міста - князь Ярема Вишневецький - "дозволив своїй ратуші мати печатку, де хрест на могилі означений, на знак похованих під Ромнами багатьох людей і на знак хоробрості, яку тутешні мешканці проти ворога виказали, бо за минулих часів усі мешканці мусили від татарських нападів себе захищати". Попри очевидну рацію дослідника, виникнення герба всетаки слід датувати пізнішою добою - періодом Гетьманщини: саме тоді зображення "козацької могили" в геральдиці регіону було досить популярним.
     Цікаво також, що О. Шафонський пов'язував символіку герба Ромен і з іншою обставиною - передмістям Могилками, де "від колишнього бою або іншої якої пригоди численні могили були насипані, на яких за звичаєм, що здавна існував, хрести вкопані були".
     4 червня 1782 p., як уже зазначалося, за зображенням на печатці місцевої ратуші для Ромен було затверджено "старий" герб: "На зеленому тлі на двоприступцевому постаменті золотий хрест". У такому вигляді герб незмінно зберігався до 1917 p.

КОСТЯНТИНІВ
     Герб цього містечка відомий нині з численних відбитків печаток тамтешньої сотенної канцелярії другої половини XVIII ст. (1750-х - 1770-х pp.), збережених у фондах Центрального державного історичного архіву у м. Києві, а також Чернігівського історичного музею імені В. Тарновського. Символіка печатки досить проста: в овальному полі - хрест, під яким перехрещені шабля й спис, обернені вістрями донизу; біля хреста - елементи орнаменту, внизу -абревіатура "П.С.К." ("печатка сотенна костянтинівська").
     Зображення перехрещених предметів зброї - найчастіше шаблі й стріли (або списа), як і "козацької могили", було досить поширеним у сфрагістиці Гетьманщини XVIII ст.: у різних варіантах ми зустрічаємо його на печатках Волинської, Говтвянської, Домонтівської, Менської, Синявської, Хорольської, Шептаківської сотень, Жовнинської ратуші та інших установ, а також у самобутніх козацько-старшинських родових гербах.

СМІЛЕ
     Так само типово "козацькою"була й емблематика печаток іншого сотенного містечка - Смілого. Найдавніший відомий нині зразок місцевої печатки, датований 1740 р., виявлений сучасним дослідником. Ситим у фондах Чернігівського історичного музею їм. В. Тарновського. У полі цієї печатки виступав малюнок лицарського хреста з сяйвом, над яким - дві стріли, перехрещені вістрями донизу; у верхній частині печатки збереглася частина абревіатури - "П.Г."("печатка городова"); нижче, очевидно, мала літера "С" ("смілянська").
     У другій половині XVIII ст. (1770-1771 pp.) на печатці Смілянської сотенної канцелярії виступав уже складніший малюнок: спис, над яким - лук зі стрілою, оберненою вістрям донизу, а по боках - рушниця й шабля. Вся ця композиція супроводжувалася абревіатурою "П.Л.С.С." ("полку Лубенського Смілянська сотня").
     Незважаючи на суттєву зміну символіки, в обох варіантах печатки домінує суто "козацький" мотив - зображення зброї.

ХМЕЛІВ
     На печатці Хмелівської сотенної канцелярії, датованій 1778 р. і виявленій у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Києві, ми зустрічаємо таке зображення: в овальному полі, з правого геральдичного боку (ліворуч від глядача – як відомо, в геральдиці правий і лівий боки герба умовно визначалися відносно того, хто має стояти за щитом) - хмара, з якої виходить рука, що тримає булаву. По колу печатки - чіткий напис: "ПЄЧАТЬ СОТНЬ ХМЄЛОВСКОИ".
     Безперечно, герб на печатці Хмелівської сотні - не що інше, як видозміна тогочасного герба Лубенського полку, відомого з численних відбитків печатки полкової канцелярії, а також збережених полкових прапорів та їхніх "абрисів" (ескізів). Відмінність полягала лише в тому, що на гербі Лубен хмара, з якої виходить рука, малювалася "дзеркально" - з лівого геральдичного боку щита.
     Як і інші пам'ятки самобутньої геральдики Гетьманщини XVII - XVIII ст., герби міських поселень Роменщини - унікальна пам'ятка місцевого адміністративного побуту козацьких часів. Їхня яскраво національна, пов'язана зі світоглядними традиціями козаччини символіка, а також досить давній час виникнення - достатні підстави для того, щоб і в сьогоднішньому юридичному вжитку населених пунктів краю ці емблеми посіли почесне місце.