Відповідно до закону про адміністративний поділ Української Народної Республіки, прийнятого Центральною Радою в останній день її роботи - 29 квітня 1918 р., однією із земель молодої незалежної держави мало стати Подністров'я, що обіймало «Ольгопільський, Тираспільський повіти, частину Ямпільського, Ананьївського і Балтського повітів». Нині зазначена територія входить до складу Вінницької та Одеської областей України (крім Тираспільського повіту, який від 1940 р. перебуває у складі Молдови), а в XIX ст. вона була поділена між Подільською та Херсонською губерніями.
     Щодо розвитку міської геральдики в цьому регіоні, то найдавніші відомі геральдичні пам'ятки Подністров'я відомі нам лише з останньої чверті XVIII століття. Незважаючи на те, що на Південному Поділлі ще з XVI ст. існували містечка із магдебурзьким правом (наприклад, Чернівці в пізнішому Ямпільському повіті), з доби Речі Посполитої до наших днів зберігся лише герб Юзефгорода (згодом - частини міста Балти).

АНАНЬЇВ
     Герб повітового міста Херсонської губернії Ананьєва, відомого з 1753 р. як слобода, було затверджено 7 листопада 1847 р. з таким офіційним описом:
     «У верхній частині щита герб Херсонський. У нижній, просторій, на блакитному тлі три лелеки, два поряд і один між ними, нижче, що стоять кожен у своєму гнізді».
     «Природничий» сюжет емблеми 1847 р. повторив у своїй редакції ананьївського герба, створеній дещо пізніше - у 1868 p., і Б. Кене, супроводивши її таким описом: «На блакитному тлі три срібні лелеки з червоними очима, дзьобами та ногами, на золотих гніздах, два і один. У вільному куті щита герб Херсонської губернії».

БАЛТА
     Трохи складнішою й цікавішою була історія герба міста Балти, що, відповідно до проекту Центральної Ради 1918р., мало стати центром Подністровської землі. Найдавнішим геральдичним знаком у його історії є герб, наданий 1776 р. місту Брацлавського воєводства Юзефгороду; у цьому гербі повинні були міститися латинські літери «A.L» - вензель тогочасного власника Юзефгорода князя Олександра Любомирського.
     Проте вже після 1793 p., коли Юзефгород перейменували на Єленськ, а згодом приєднали до повітового міста Балти, герб 1776 р. вийшов з ужитку. Цілком новий проект герба Балтського повіту, вміщений на дипломах Подільського дворянського зібрання початку 1800-х pp., польський дослідник ХІХ ст. С. Кшижановський описав так: «Вал проходить посеред зораної ниви, поле чисте, степ». Графічно цей проект мав такий вигляд: розколений щит, ліва частина якого («степ») золота, а права («нива») - чорна, по якій проходить зубчаста перев'язь («вал»).
     У 1836 р. подільське губернське правління виготовило новий проект герба Балти із конкретнішою символікою - цього разу господарського змісту: у верхній частині щита - герб Подільської губернії, а в нижній - на зеленому тлі два схрещені пшеничні снопи та Меркурів жезл, на знак хліборобства й торгівлі хлібом». Проект було подано до Герольдії на доопрацювання і затвердження, однак до імператорського узаконення він «не дійшов».

ОЛЬГОПІЛЬ
     Історія герба Ольгополя, як і герба Балти, є типовою для російського «геральдичного бюрократизму» першої половини XIX ст. (пов'язаного з поступовою втратою міським гербом своєї функції атрибуту місцевого самоврядування в імперських умовах). Найдавніший відомий проект герба цього міста, заснованого наприкінці XVIII ст. У тогочасних джерелах герб Ольгопільського повіту описаний як «річка, що тече в пісках»; графічне ж його виконання є зображенням срібної перев'язі (символічної річки) на золотому («піщаному») тлі.
     У 1838 р. Подільське губернське правління створило новий проект ольгопільського герба з досить складною символікою господарського змісту: у верхній частині щита - герб Подільської губернії, у нижній - на блакитному тлі три вулики із бджолами, супроводжувані вгорі написом «1812 ГОДА» (рік перенесення ольгопільських повітових установ до Рогузки-Чечельницької), біля яких лежить «різне землеробське знаряддя» - коса, граблі, лопата й серп.
     Зберігаючи в основному сюжет проекту 1838 p., герб 1851 р. мав простіше і лаконічніше графічне виконання:
     «Щит розділено на дві частини: у верхній - герб Подільський, а в нижній, зеленій, насіяній золотими бджолами, навхрест покладені лопата й коса, на означення розвинутого в Ольгопільському повіті бджільництва та рільництва».