На середину XIX століття (тобто на час оформлення власної таврійської міської геральдики) територія Північної Таврії утворювала три повіти - Дніпровський (із центром в Олешках), Бердянський і Мелітопольський. Крім повітових центрів, статус міст також мали населені пункти Ногайськ (сучасний Приморськ) і Оріхів, що належали до Бердянського повіту.
     Перші проекти гербів для повітових міст Північної Таврії було затверджено (водночас із емблемами інших повітів губернії) указом імператора Миколи І від 17 листопада 1844 року. Ескізи цих проектів, судячи з окремих рис їхньої символіки (багатофігурність, накладення емалі на емаль тощо), було, вочевидь, розроблено безпосередньо в губернських установах.

БЕРДЯНСЬК
     Герб міста, заснованого в 1827 р. у Приазов'ї, біля гирла річок Конки та Верди, мав досить складну символіку, в якій переплітались минуле (доба Ногайської орди) і сучасне (портовий стан) цього міста.
     "У верхній частині, на зеленому тлі, срібна ногайська кибитка та чорний плуг, на знак напівкочового побуту поселених у сьому повіті ногайців та заняття хліборобством інших тутешніх мешканців, а в нижній частині, на блакитному тлі, чорний якір, на знак прилягання сього повіту до моря".
     Попри свою багатофігурність, герб яскраво відтворював три основні моменти в історії Бердянська - ногайські поселення (кибитка), запорозьке козацьке землеволодіння (плуг) і портовий побут (якір).
     Натомість у проекті Б. Кене, створеному у 1870-х pp., "ногайський" елемент було зовсім вилучено з герба, чим помітно збіднено його історичну інформативність. Ногайська кибитка у проекті поступилася місцем досить абстрактним символам рільництва і приморського положення: <
     "На блакитному тлі золотий якір, супроводжуваний з боків двома золотими лемешами. У вільному куті щита герб Таврійської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома зубцями; за щитом два навхрест покладені золоті якорі, з'єднані Олександрівською стрічкою".
     Незважаючи на схвалення Сенатом, проект Б. Кене не дістав жодного практичного використання в побуті міста, і місцеві адміністративні установи вживали до 1917 р. без змін давніший герб, затверджений у 1844р.

МЕЛІТОПОЛЬ
     Так само, у 1844 p., дістав узаконення і герб Мелітополя - відомої з 1784 р. колонії кримських греків-переселенців:
     "У верхній половині щита, на золотому тлі, російський державний герб, тобто двоголовий чорний орел, на пам'ять про підкорення Таврії переможною зброєю Росії, а в нижній половині, на зеленому тлі, золота книга з хрестом на знак поселення в сьому повіті християн".
     Верхня частина герба (окрім трактування її в офіційному описі) мала, вочевидь, ще одне значення - відтворювала статус Мелітополя як міста, підпорядкованого на той час військовому відомству. Нижня ж частина символізувала згадану вже тут мелітопольську грецьку колонію кінця XVIII ст.
     У проекті Б. Кене 1870-х pp. основний сюжет мелітопольського герба (книга із хрестом) було збережено (із заміною лише верхньої частини герба з російським імператорським орлом на вільну частину з гербом Таврійської губернії, а також зображенням книги й хреста окремо):

НОГАЙСЬК
     Єдиною старовинною геральдичною емблемою цього приазовського міста, що нині має назву Приморськ, є проект герба, виготовлений для нього Б. Кене і ухвалений Сенатом 21 серпня 1871 року. Герб, згідно із задумом автора, мав відтворювати той факт, що "герцог Рішельє намагався влаштувати тут пристань, для збуту продуктів праці ногайців, які мешкали тут і згодом переселилися до Туреччини":
     "На зеленому тлі покладена стовпом золота ногайська шабля, супроводжувана вгорі та з боків трьома так само золотими півмісяцями. У вільному куті щита герб Таврійської губернії. Щит увінчаний червоною міською короною з трьома зубцями й обрамлений двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою".
     Ногайський герб 1871 p., незважаючи на його "господарське" трактування ("Пристань для збуту продуктів праці ногайців"), мав суто національно-релігійну емблематику (ногайська шабля - символ місцевого населення і півмісяці - символ мусульманської релігії).

ОЛЕШКИ
     Герб міста Олешок, затверджений у 1844 р. водночас і як герб Дніпровського повіту, мав у своїй символіці перегук із античною міфологічною символікою:
     "На червоному тлі емблематичне зображення річки, що несе золоте державне берло, на знак того, що ріка Дніпро несе достаток і багатство сьому повіту під доброчинним захистом Російської держави".
     "Емблематичне зображення річки", відповідно до опису П. Вінклера, мало на цьому гербі вигляд "старця з довгим волоссям та густою бородою, увінчаного очеретяним вінком, що лежить серед комишів і спирається на урну, з якої тече вода", тобто античного річкового бога.
     У 1870-х pp. Б. Кене, вважаючи античну символіку неприйнятною для геральдики, оскільки "геральдика є наука середньовічна", замінив алегоричну постать річкового бога досить простою і лаконічною, але водночас абстрактною емблемою річки Дніпра. Проект Б. Кене не отримав затвердження, і Герольдія повернулася до питання про олешківську символіку вже 1893 року, коли місцева міська дума виготовила новий ескіз герба. Цей ескіз містив яскраве нагадування про перебування в Олешках на початку XVIII ст. військового підрозділу запорозького козацтва – Олешківської Січі. Офіційний опис герба був таким:
     "На блакитному тлі срібна запорозька галера зі згорнутими вітрилами, а у вільному куті щита герб Таврійської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною із трьома зубцями й обрамлений двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою".

ОРІХІВ
     Проект герба позаштатного міста Оріхова, виконаний Б. Кене і схвалений Сенатом 21 серпня 1871 року, – єдиний на терені Північної Таврії зразок "промовистого" герба, тобто герба, емблеми якого відтворюють назву міста:
     "На золотому тлі покладені стовпом червоні граблі, супроводжувані двома зеленими ліщиновими горіхами. У вільному куті щита герб Таврійської губернії. Щит увінчано червоною міською короною і обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою".
     Символіку герба пояснює коментар, доданий автором до проекту:
     "Такі емблеми надані на знак занять населення - міщани, як і селяни, мають там землю. Горіхи означають колишню назву міста – Оріхова Балка",