За Бухарестським миров 1812 р., що завершив собою чергову російсько-турецьку війну, до Російської імперії відійшла територія Бессарабії, що раніше перебувала в складі залежного від Османської імперії Молдавського князівства. На новоприєднаній території утворили нову адміністративну одиницю – Бассарабську область із центром у Кишиневі, що складалась із шести повітів: трьох молдавських – Бендерського, Оргеївського та Яського і трьох українських – Хотинського (на Буковині), Аккерманського та Ізмаїльського. Території двох останніх, що нині перебувають у складі Одеської області України, в історичній літературі означають терміном «Українська Бессарабія».

АККЕРМАН
     Стародавнє місто, якому нині повернуто його історичну назву княжої доби – Білгород-Дністровський, отримало герб у 1826 р. Офіційний опис герба був таким: «На червоному тлі зображено виноградну лозу, на знак родючості в сьому цинуті винограду».
     Досить лаконічна символіка герба відображувала один із традиційних промислів Бессарабії – виноградарство. Однак у 1872 р. Б. Кене запропонував проект герба з іншою символікою. (фото ). Зубчастий пояс мав символізувати фортецю, три колоски – хліборобство, чорний перекинутий півмісяць – російсько-турецькі війни. Обрамлення щита було стандартним для тогочасних гербів повітових міст Російської імперії. Проект Кене затвердження не отримав.

БОЛГРАД
     Першою геральдичною емблемою в історії Болграда був символ на його повітових печатках періоду 1856-1878 рр. – малюнок колісного плуга.
     У 1890-х рр. румунське геральдичне відомство розробило для «втраченого Болградського повіту» проект герба із зображенням щита – розділеного на три частини (блакитну, золоту, червону); на золотій смузі – червоний дельфін (символ Чорного моря), над яким – червоний лицарський хрест.
     Нарешті , у 1932 р. румунське геральдичне відомство, створюючи новий герб для Болграда – тепер уже муніціпії Ізмаїльського повіту, запропонувало таку символіку: на червоному щиті – золотий зубчастий пояс, під яким – срібна яблуня з плодами, срібна виноградна лоза із гронами і срібний вітряк. Щит увінчано срібною міською короною з трьома зубцями. У гербі відтворено історико-географічну рису міста і особливості його господарства – садівництво, виноградарство, млинарство.

ВИЛКОВЕ
     Символіка герба досить прозора: блакитна кроква – символічне зображення дельти Дунаю, в якій розташоване місто, дві рогозові стеблини – особливість місцевої природи, три рибини – рибальство, головна риса місцевого промислового побуту.

ІЗМАЇЛ
     Герб Ізмаїла 1826 р. мав такий офіційний опис: «Щит розділений: на червоному тлі вгорі срібний хрест, унизу місяць, між ними шабля вістрями донизу, на знак Кагульської перемоги; унизу на срібному тлі зображено воду, ліворуч берег, праворуч ніс корабля, з якого спущено якір, на пам’ять відкритого порту».
     Набагато простішого була емблема Ізміїла періоду молдавського володарювання 1856-1864 рр.: на печатках містився малюнок зубчастої вежі (алегорія колишньої турецької фортеці).
     У 1918 р. П. Горе створив черговий власний проект: на срібному тлі – червона галера з піднятим вітрилом. Що пливе блакитними хвилями.
     У 1928 р. румунський уряд затвердив для Ізмаїлівського повіту герб: на червоному тлі золотий лев із мечем у передній лапі, супроводжуваний угорі півмісяцем та хрестом.
     Нарешті, у 1930 р. ухвалено герб для самого міста Ізмаїла, оснований на емблемі печаток 1856–1878 рр.: