Даний розділ присвячено символіці міст Ужанського комітату – території, що нині входить до складу Ужгородського, Великоберезнянського та Перечинського районів Закарпатської області.
     Станом на другу половину ХІХ століття Ужанський комітат Королівства Угорщини (у складі Австро-Угорської імперії) поділявся на п’ять повітів – Ужгородський, Великоберезянський, Перечинський, Капушанський і Собранецький (територія двох останніх нині перебуває в межах Республіки Словаччина.)
     На території трьох перших повітів було офіційно визначено три міських поселення – комітатське місто Ужгорож (Унгвар) і два торгові містечка – Великий Березний і Середнє.

Ужгород
     Хоча Ужгород і є одним з найдавніших за часом виникнення міст Закарпатської України (вважається, що його було засновано ще у IX столітті), однак його геральдична традиція є досить пізньою – перші відзнаки у діловодстві міста з'явилися лише у XVI столітті. Найдавніша відома нині ужгородська печатка датується 1561 роком. На ній збереглося малорозбірливе зображення галузки з чотирма листками й шестикутної зірки та літери "WNG" - очевидно, тогочасне написання слова "Ung" - угорської назви річки Уж, на якій стоїть місто, або однойменного комітату, столицею якого був Ужгород.
     З 1635 року місто почало вживати іншу печатку з малюнком виноградного куща з трьома лозами та двома Гронами. Цей варіант емблеми став в історії геральдики Ужгорода остаточним. Не викликає сумнівів те, що зображення на печатці характеризувало Ужгород та його околиці як давній осередок виноградарства та виноробства на Закарпатті.
     У 1880-х роках на основі печатки 1635 року для Ужгорода було складено й невдовзі затверджено цісарським урядом герб, у якому давній символ набув такого вигляду: на червоному щиті - зелений виноградний кущ із трьома лозами та двома золотими гронами.
     Двома десятиліттями пізніше герб Ужгорода зазнав незначних змін. Його новий опис, датований 1905 роком, був таким: "На блакитному тлі з зеленої землі проростають три виноградні лози, з яких звисають два золоті грона, а з усіх трьох лозин - по одному виноградному листку".

Великий Березний
     Кілька примірників печатки цього відомого з XV ст. лемківського містечка, яке 1770 р. отримало від цісарського уряду статус «торгу» (нім. Marktgemeinde), виявив в угорських і закарпатських архівах ужгородський історик Я. Штернберг. Печатка ця має таку символіку: у її полі – зображення щитка з гербом Королівства Угорщини (щит розділений: перша частина чотири рази посмугована сріблом та червінню – герб королівської династії Арпадів; у другій частині – на червоному тлі – зелена гора із трьома вершинами, середня з яких увінчана золотою короною; на ній поставлено срібний патріарший (шестикутний) хрест), увінчаний короною святого Стефана (угорською титульною короною) й обрамлений лавровим вінком. Усе це зображення супроводжує напис угорською мовою: «Nagy Berezna varosa pecsetje» («Печатка міста Великого Березного»).
     Зображення угорського королівського герба на печатці містечка мало символізувати «королівський», тобто казенний, статус поселення.

Середнє
     Так само Я. Штернбергом у закарпатських архівах було віднайдено печатку містечка Середнього, відомого ще з XIII - XIV ст. своїм замком (руїни якого збереглися донині). На печатці вміщено характерне для західноєвропейської міської геральдики як середньовічного, так і пізнішого періоду зображення Божого агнця, що несе корогву, на якій - малюнок хреста; це зображення обрамлює латинський напис «Sigillum civitatis Seredniensis. 1860» («Печатка міста Середнього. I860»).
     У згаданому вже рукописному гербівнику міст Королівства Угорщини 1880 р. вміщено герб Середнього з аналогічною символікою, поданою також у кольорах; на срібному щиті – Божий агнець, що йде по зеленій землі й тримає червону корогву зі срібним хрестом на золотому древку.