Павлов Ігор Васильович

Павлов Ігор Васильович

21.12.1934, м. Донецьк – 24.11.2010, м. Київ

Павлов Ігор Васильович – заступник Генерального конструктора АНТК ім. О. К. Антонова, кандидат технічних наук (1977 р., тема дисертації «Технологии обработки сложных фасонных поверхностей с использованием оборудования с ЧПУ при создании и опытном производстве летательных аппаратов»), доцент (1990 р.), професор (2000 р.), дійсний член Інженерної академії України (1995 р.). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1979 р.).

1958 року закінчив Харківський авіаційний інститут та отримав кваліфікацію інженера-механіка.

Від квітня 1958 р. почав трудову діяльність у ДКБ Міністерства авіаційної промисловості СРСР у м. Києві під керівництвом Генерального конструктора О. К. Антонова, де обіймав посади інженера, старшого технолога цеху, провідного конструктора відділу Головного технолога, Головного технолога, від 2001 р. – заступника Генерального конструктора з технологічності авіаційного науково-технічного комплексу ім. О. К. Антонова.

За участю і під керівництвом І. В. Павлова розроблялися технології дослідного виробництва, доведення і серійного виготовлення майже всієї лінійки літаків і планерів групи «Ан».

Результати наукової й науково-технічної діяльності Ігоря Васильовича викладено в 146 наукових працях.

І. В. Павлов нагороджений медалями «За трудовую доблесть» (1966 р.), «За доблестный труд» (1970 р.), орденами Трудового Червоного Прапора (1975 р.), «За заслуги ІІІ ступеня» (1998 р.), бронзовою (1971 р.), срібною (1985 р.) та золотими (1979 р., 1986 р.) медалями ВДНГ СРСР та ін., має почесне звання «Заслужений машинобудівник України» (1994 р.).

Сторінка на wiki