Назад

Природа не может перечить человеку, если человек не перечит ее законам… А.И.Герцен



Альтернативная энергия

Внукова, Н. В. Альтернативне паливо як основа ресурсозбереження і екобезпеки автотранспорту / Н. В. Внукова, М. В. Барун // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. – 2011. – № 9. – С. 45–54.
Визначені технологічні напрямки зниження споживанняпалив нафтового походження та зменшення викидів забруднюючих речовин, розглянуті найбільш перспективні альтернативні види палива для автомобільного та інших видів транспорту.

Мухачев, А. П. Альтернативные источники энергии и водородная энергетика / А. П. Мухачев, Д. В. Щур // Энергосбережение. – 2007. – № 5. – С. 15–19.

Шевцова, С. В. Анализ зарубежного опыта использования альтернативных видов энергии / С. В. Шевцова, Д. С. Жолудь // Энергосбережение. Энергетика. Энергоаудит. – 2010. – № 6. – С. 49–53.
Рассмотрена федеральная энергетическая политика США, Европейская программа развития энергетики на возобновляемых источниках энергии, а также приведены некоторые достижения в области альтернативной энергетики высокоразвитых стран.

Басаргин, В. Новые технологии для уменьшения экологической опасности автомобилей при эксплуатации в условиях города / В. Басаргин, И. Якубович // Автотранспорт: эксплуатация, обслуживание, ремонт. – 2016. – № 9. – С. 20–26.
В статье приводятся материалы экспериментальных работ по созданию новых технологий и установок для получения альтернативных видов топлива для автомобильных двигателей с целью уменьшения экологической опасности их эксплуатации в условиях города.

Солод, М. Ветроэнергетика попытка реанимации? / М. Солод // Наука и техника. – 2008. – № 11. – С. 21–26.
Как и за счет каких источников человечество собирается покрывать все возрастающие затраты энергии? Даже если энергетического кризиса удастся избежать, мир рано или поздно столкнется с тем, что запасы невозобновляемых сырьевых ресурсов-нефти, газа и угля-будут исчерпаны. Чем активнее мы их используем, тем меньше их остается и тем дороже они нам обходятся. По расчетам специалистов, при нынешних объемах добычи угля на Земле хватит лет на 400-500, а нефти и газа-максимум на столетие. К тому же опустошение земных недр и сжигание топлива уродуют планету и год от года ухудшают ее экологию. Одним словом, перед человечеством стоит задача освоения экологически чистых, возобновляемых, или, как их еще называют нетрадиционных, источников энергии.

Хэйвуд, Д. Горючее будущего / Д. Хэйвуд // В мире науки. – 2007. – № 1. – С. 29–31.
Как снизить зависимость мировой экономики от нефти и уменьшить выбросы загрязняющих веществ, производимые автотранспортом?

Рыженков, М. А. Экологические аспекты ветроэнергетики / М. А. Рыженков, Б. В. Ермоленко, Г. В. Ермоленко // Теплоэнергетика. – 2011. – № 11. – С. 72–78.
Представлены результаты обзора и сравнительного анализа факторов воздействия на окружающую среду и здоровье человека ветроэнергетических станций (ВЭС) в процессе их строительства, эксплуатации и ликвидации в сравнении с традиционной энергетикой.

Высоцкий, С. П. Энергоносители для автомобильного транспорта / С. П. Высоцкий, Н. А. Столярова, И. В. Ботвина // Энергосбережение. – 2010. – № 12. – С. 14–16.
В последние годы в мировой практике наметились тенденции более широкого использования на транспорте топлив из биологического сырья. Для получения биодизеля можно использовать любые виды растительных масел: подсолнечное, льяное, рапсовое и пр. Показаны основные преимущества биодизеля, приведены технико-экономические показатели разных типов топлив.

Заповедники

Драбинюк, Г. В. Біологічне та ландшафне різноманіття Національного природного парку «Бузький Гард» / Г. В. Драбинюк, В. А. Артамонов, А. Н. Андрусенко // Екологічний вісник. – 2012. – № 2. – С. 28–29.
Для реалізації дієвих заходів щодо охорони біорізноманіття та історичних ландшафтів у Миколаївській області у 2009 році був створе ний Національний природний парк (НПП) «Бузький Гард».
 
Гідрогеологічний та геофізичний моніторинг території національного заповідника «Софія Київська» / В. Ф. Рибін, С. Т. Звольський, С. П. Джепо [та ін.] // Доповіді НАН України. – 2004. – № 7. – С. 112–117.

Куприянова, А. Заповедная треть / А. Куприянова // Машины и механизмы. – 2016. – № 7. – С. 24–31.
Сюда непросто добраться, единственная железнодорожная ветка - Москва-Владивосток - это семь дней пути, а некоторые территории и вовсе изолированы от «внешнего мира». Наверное, именно так, неприступно, и должна выглядеть сокровищница страны. Только хранятся в ней не материальные капиталы, а сказочные ландшафты, редкие виды животных и более 140 этносов. Это Дальний Восток! Рыжиков А.И., Заповедного - не тронь! // Экология и жизнь // 2007. – 3.– С. 48-51

Тепикин, В. Заповедное Щелыково / В. Тепикин, З. Тепикина // Экология и жизнь. – 2004. – № 1. – С. 54–55.
О доме-усадьбе А.Н.Островского

Гетьман, Г. Заповідна, Фальц-Фейнова, «Асканія-Нова» / Г. Гетьман // Науковий світ. – 2009. – № 3. – С. 26–29.
Біосферний заповідник «Асканія-Нова» ім.Ф.Е.Фальц-Фейна розміщений у Чаплинському районі Херсонської області на площі 33 307.6 га , або 0.05% території степової зони. Указом Президента України від 26 листопада 1993 року затверджено статус біосферного заповідника «Асканія-Нова».
 
Івченко, В. Заповідне шацьке поозер'я межує з Європою. // Науковий світ // 2006. – № 3. – С. 20–23.

Заповідники на службі відновлення навколишнього середовища, створення бази для духовної рівноваги людини // Наука сьогодні. – 2005. – № 32. – С. 15–16.

Гетьман, В. Заповідні перлини Тернопільщини / В. Гетьман // Науковий світ. – 2009. – № 6. – С. 19–23.
Медобори – найбільш розширена і масивна частина горбисто-скелястого пасма Подільських Товр, які простягаються дугоподібно від селища Підкамінь Львівської області, через територію Тернопільської і Хмельницької областей.

Дудка, І. О. Заповідні степові екосистеми Донецької та Луганської областей і перспективи їх відновлення / І. О. Дудка // Екологічний вісник. – 2016. – № 3. – С. 19–22.
Про охорону степової зони України.

Гетьман, В. І. Збережемо заповідну природу Слобожанщини / В. І. Гетьман // Екологічний вісник. – 2016. – № 1. – С. 15–18.
Природоохоронні території, повністю або частково вилучені з господарського використання, мають виняткове значення для збереження біотичного й ландшафтного різноманіття як основи нормального існування (функціонування) природного середовища. Особливо важливу роль у складі природно-заповідного фонду (ПЗФ) вони відіграють для підтримання допустимого екологічного балансу на території Харківщини - однієї з найбільших за площею областей України з досить трансформованими ландшафтами.

Конечнеков, А. Карагандинський екомузей / А. Конечнеков, Ю. Матвєєв // Зелена енергетика. – 2005. – № 1. – С. 18–20.

Малі річки України // Світогляд // 2009. – № 4. – С. 48–52.

Гетьман, В. Канівські гори. Де колись вирувало море... / В. Гетьман // Науковий світ. – 2009. – № 9. – С. 26–29.

Гетьман, В. І. Національний природний парк «Дністровський каньон» / В. І. Гетьман // Екологічний вісник. – 2016. – № 4. – С. 14–19.
Йдеться мова про необхідність збереження біотичного і ландшафтного різноманіття, а отже й забезпечення сталого розвитку України й людства загалом, зумовлюють надзвичайну екологічну місію НПП «Дністровський каньон».

Гетьман, В. І. Національний природний парк Кременецькі гори»: природна та історико-культурна спадщина / В. І. Гетьман // Екологічний вісник. – 2016. – № 6. – С. 14–18.
Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, пам'яток історії та культури є однією з глобальних і актуальних проблем сьогодення. З охороною й раціональним використанням природних та історико-культурних ресурсів тісно пов'язують питання організації відпочинку населення, зокрема массового туризму.
 
Національному природному парку «Подільські Товтри» – 20 років / Л. Г. Любінська, О. П. Кучинська, А. О. Полудняк [та ін.] // Екологічний вісник. – 2016. – № 3. – С. 15–18.
Розповідається про унікальну ландшафтну систему – Подільські Товтри, що не мають аналогів в Україні.

Крупницький, Л. Підземне царство Тернопілля / Л. Крупницький // Науковий світ. – 2004. – № 6. – С. 22–23.

Мазуренко, О. «Софіївка» - сад вічного кохання / О. Мазуренко // Екологічний вісник. – 2016. – № 2. – С. 15–18.
Сучасне використання парку є для України взірцем того, як можна поєднати історичну цінність, архітектурну естетику та економіку міста. Крім туристичного центру, сучасна «Софіївка» завдяки зусиллям місцевих та київських архітекторів за сприянням фахівців з Польщі стала методичним центром з підготовки та підвищення кваліфікації ландшафтних архітекторів.

Гетьман, В. Чи потрібні нам національні природні парки як еталон українського ландшафту? / В. Гетьман // Науковий світ. – 2009. – № 5. – С. 20–22.
Мова йдеться про проектований Нижньосульський національний природний парк.