У 1781-1782 pp., коли в Лівобережній Україні було остаточно ліквідовано козацьке полково-сотенне самоврядування, до новоутвореного Київського намісництва серед інших регіонів увійшли два повіти, сформовані на територіях колишньої лівобережної частини Київського полку, Остерський і Козелецький. Пізніше, у 1797 p., ці території (у складі вже одного повіту Козелецького) увійшли до Малоросійської губернії, а з 1802 р., знову поділені на два повіти, – до відновленої Чернігівської губернії.
     За адміністративним станом на середину XIX ст. до складу Козелецького повіту входило одне місто - Козелець - і п'ять позаштатних містечок (Биків, Бобровиця, Кобижча, Нова Басань, Олишівка), до Остерського - одне місто Остер і чотири позаштатні містечка (Бровари, Гоголів, Літки, Моровськ). Усі перераховані населені пункти, крім Бикова, Броварів та Літок, до 1781 р. були осередками козацької адміністрації (сотенними містечками) Київського полку (лише Нова Басань належала сусідньому полку – Переяславському). Відповідно, всі ці населені пункти користувалися у XVIII ст. печатками із власними гербами.

БОБРОВИЦЯ
     Сучасним дослідникам відоме зображення герба цього містечка, зафіксоване на печатці місцевої сотенної канцелярії, датованій 1767 р.: в овальному картуші з короною постає типове для доби Гетьманщини зображення козацької зброї - двох перехрещених шабель, обернених вістрями донизу. Герб супроводжує лаконічна абревіатура: "П.Б." ("печатка бобровицька").

ГОГОЛІВ
     Хоча, за деякими джерелами, це лівобережне містечко (відоме також як Оглав) отримало магдебурзьке право ще 1625 р., найдавніше зображення цього герба збереглося лише з 1757 р. на тогочасній печатці місцевого сотенного правління. Композиція герба також є характерною для періоду Гетьманщини: у круглому полі печатки серце, пробите навхрест двома стрілами, оберненими вістрями донизу, й увінчане короною. По колу герб супроводжує напис: "ПЄЧАТЬ СОТЄНАЯ ГОГОЛЄВСКАЯ".
     Загалом малюнок серця, пробитого стрілами (алегорична емблема страждань за віру та батьківщину), є, як і зображення шаблі, надзвичайно характерним для емблематики Гетьманщини XVIII ст.: його бачимо, зокрема, на тогочасних печатках Багацької, Іркліївської, Канівської, Монастириської та деяких інших сотень. Водночас (хоч і з меншою ймовірністю) можна припустити й те, що це зображення перейшло на гоголівські печатки із шляхетського герба "Аксак" або "Пржияцель", який був елементом великого родового герба найбільших землевласників Лівобережжя - князів Вишневецьких.

КОБИЖЧА
     Характерно "козацькою" за своєю композицією є геральдична емблема Кобижчі, що фігурує на печатках місцевої сотенної канцелярії, датованих 1769–1781 рр. Емблема має такий вигляд: у полі печатки з елементами візерунчастого картуша - два перехрещені мечі, обернені вістрями догори, над якими - лицарський (кавалерський) хрест, увінчаний короною. По колу малюнок супроводжує напис: "ПЄЧАТЬ СОТЄННАЯ КОБЫЖСКАЯ".
     Прикметно, що замість традиційної шаблі тут бачимо абстрактніший символ меча (що може свідчити про пізнє виникнення емблеми вже у другій половині XVIII ст. і спроби пристосувати її до тогочасного духу західноєвропейської геральдики). Загалом композиція цієї емблеми є однією з "найгеральдичниіших" у всьому самобутньому гербівництві козацького Лівобережжя.

КОЗЕЛЕЦЬ
     Як зазначають численні описи Київського намісництва кінця XVIII ст., місто отримало у 1663 р. привілей на магдебурзьке право, у якому зазначався опис міського герба – "козел з маленькими ріжками, з хрестом, на білому тлі зображений".
     Достовірність цього повідомлення підтверджують і відбитки печатки місцевого магістрату, датовані кінцем XVII ст. Один із таких відбитків (1698 р.) опублікував наприкінці XIX ст. російський дослідник Ф. Бюлер. На цій печатці в обрамленні барокового картуша помітне зображення козла ("промовистого" символу), на спині якого – держава з хрестом: довкола картуша напис "ПЄЧАТЬ МАГИСТРАТУМЄСТ. КОЗЄЛЦ". Печатки з подібними зображеннями зафіксовані на багатьох документах місцевого магістрату в XVIII ст.
     Проте в 1782 p., під час підготовки Герольдмейстерською конторою гербів для міст Київського намісництва, за основу для нового герба взято саме магістратську емблему 1663 р., а герб Козельця описано таким чином:
     "На червоному тлі срібний козел, а на ньому золота держава з хрестом".

ОЛИШІВКА
     В історії Олишівки XVIIІ ст. дослідниками також зафіксовані два самобутні герби, що пов'язано з геральдичними традиціями доби Гетьманщини. Давніший із них постає на печатці Олишівської ратуші, датований 1738 р.: в овальному картуші з короною – малюнок двох перехрещених щабель вістрями донизу, між якими меч (або довгий хрест); зображення герба супроводжує абревіатура "D.M.W." ("Печатка міська олишівська").
     У другій половині XVIII ст. символіка герба повністю змінюється. Так, на печатках місцевої сотенної канцелярії, датованих 1770-1781 pp. зображена підкова, увінчана лицарським (кавалерським) хрестом , в обрамлені картуша; довкола напис: «ПЄЧАТЬ СОТНЬ ОЛИШЄВСКОЙ».
     Зображення підкови на печатці Олишівської сотні могло бути запозичене з родового герба місцевого сотника Івана Шраменка.