1918 рік став роком створення Української академії наук.
5 травня 1918 р. міністр народної освіти Української держави М. Василенко запропонував гетьманові П. Скоропадському створити Академію. 8 червня він уже розсилав повідомлення про заснування при Міністерстві Комісії «по виробленню законопроекту про утворення Української Академії Наук у Києві і при ній Національної бібліотеки, Національного музею та інших міцних наукових інститутів» Упродовж 9 липня – 17 вересня комісія підготувала «Проект Закону про заснування Української Академії Наук у м. Києві», заклавши в ньому основи концепції, стратегії і моделі розвитку інституції. Із вдячністю згадують членів комісії: голова Комісії – акад. Російської АН , члени – проф. Харківського університету , проф. Томського університету і сільгоспвідділу Політехнічного інституту , професори університету Св. Володимира О. В. Сперанський, Й. Й. Косоногов, Б. О. Кістяківський, Г. Г.Павлуцький, Є. В. Спекторський, проф. Лазаревського інституту східних мов , проф. Інституту інженерів «Путей сообщения» та Петроградського політехнічного університету , проф. Донського університету Є. К. Тимченко, проф. Київського українського державного університету , завідувач мережі дослідних полів і Центральної дослідної станції Всеросійського товариства цукроварів С. Л. Франкфурт, секретар Комісії В. Л. Молдзалевський і його помічник В. К. Дем’янчук.
В основу концепції покладено ідею В. І. Вернадського про те, що Українська академія наук повинна «опріч своєї всесвітньої ваги задовольнити важливі національні, державні та місцеві життєві вимоги».
Правове оформлення відбулося 14 листопада 1918 р., коли гетьман П. Скоропадський затвердив ухвалений Радою Міністрів Української Держави Закон про заснування Української академії наук у м. Києві. Закон затвердив статут і штат Академії. Того ж дня наказом гетьмана призначено перших 12 дійсних членів УАН: Д. І. Багалій, А. Ю. Кримський, М. І. Петров, С. Й. Смаль-Стоцький, В. І. Вернадський, С. П. Тимошенко, М. Т. Кащенко, П. А. Тутковський, М. І. Туган-Барановський, Ф. В. Тарановський, В. А Косинський, О. І. Левицький. 26 листопада було оприлюднено статут УАН, у якому зазначено: «Українська Академія наук у Києві є найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданні верховної влади». Державний характер інституції поєднали із самоуправлінням: «Внутрішній розпорядок свого життя Академія встановлює сама». 27 листопада відбулося перше спільне зібрання УАН, яке одноголосно обрало головою-президентом В. І. Вернадського, неодмінним секретарем – А. Ю. Кримського. Гетьман П Скоропадський затвердив В. І. Вернадського на посаді голови-президентом УАН 30 листопада.
Осінь 1918 р. стала визначальною у створенні Академії наук України: прийнято закон про її заснування, затверджено статут, призначено перших академіків, обрано керівництво. Український академічний корабель відправився в тривале плавання по бурхливому ХХ століттю. Він мав надійну
За матеріалами статті Онищенко О. Віхи історичного шляху / О. Онищенко // Вісник НАН України. – 2009. № 1. – С. 3-15.
У статті систематизовано великий масив історичних даних, які розкривають об'єктивну картину реальності й подають логічну діахронію розвитку провідної наукової інституції держави НАН України від часу зародження ідей про її заснування до сьогодення.
