Главная arrow Відкритий доступ
:
НТБ напоминает, что c 01.01.2017 начата перерегистрация всех пользователей
:
Понедельник, 25 Сентября 2017    
Открытый Доступ
Інформація про Відкритий Доступ

Всесвітня мережа Інтернет надає можливість науковцям зробити результати їхніх досліджень доступними всім, всюди та повсякчас. Таку можливість називають відкритим доступом (Open Access). Наукова література у відкритому доступі - це безкоштовні онлайнові примірники рецензованих журнальних статей, виступів на конференціях, технічних звітів, тез і дисертацій, дослідницьких. навчальних матеріалів, презентацій, лекцій зображень, мультимедіа тощо. Існують різні способи забезпечення відкритого доступу. Науковець може розмістити примірник своєї статті в архіві чи репозитарії відкритого доступу або опублікувати її в журналі відкритого доступу.

Архіви чи репозитарії відкритого доступу - це цифрові колекції наукових статей, які поповнюють самі автори. Якщо йдеться про журнальні статті, то їх архівують або перед публікацією (препринт), або вже після публікації (постпринт). Такий спосіб архівування називають «самоархівуванням». Репозитарії також містять метадані кожної статті (назву, автора та інші біографічні деталі) у форматі Open Archives Initiative Protocol for Metadata Harvesting (OAIPMH, Протокол для збору метаданих ініціативи відкритих архівів). Пошук відбувається неначе в одній глобальній бібліотеці - через Google або інші спеціалізовані пошукові системи - OpenDOAR, ROAR та ін. Репозитарії відкритого доступу можуть бути мультидисциплінарними та міститися в університетах чи інших науково-дослідницьких організаціях. Або можуть бути тематичними, як, наприклад, з фізики і суміжних наук - arXiv (arxiv.org). На 2009 р. у світі нараховується вже понад 1,4 тис. відкритих архівів у 41 країні світу за даними Директорії репозитаріїв відкритого доступу (чи Реєстром репозитаріїв відкритого доступу) із більш ніж 20 млн одиниць інформації, де окрім друкованих статей архівуються статті ще недруковані, бакалаврські, магістерські, докторські дисертації, навчальні матеріали, архівні та музейні об'єкти тощо.

Журнали відкритого доступу - це рецензовані журнали, статті яких доступні всім користувачам в електронному вигляді безкоштовно. За створення інформації та її розміщення в мережі сплачує інституція, де працює автор чи редколегія журналу, для всіх інших ця інформація безкоштовна. Вичерпний список журналів відкритого доступу з усіх наукових дисциплін підтримує проект Університету Лунд у Швеції (University of Lund). На 15 липня 2009 p. у довіднику 4270 журналів відкритого доступу, з них 15-з України. Більшість журналів відкритого доступу - академічні, реферовані, мають імпакт-фактор та індексуються Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information) у Мережі знань/ Мережі наукових послуг (Web of Knowledge/ Web of Science service).

Існує багато доказів, що дослідницькі статті, архівовані науковцями у відкритому доступі, цитують набагато частіше, ніж статті з традиційних журналів. У більшості царин науки рейтинг цитування зростає як мінімум вдвічі завдяки самоархівуванню. А подекуди і набагато вище. Отже, такий різновид відкритого доступу робить дослідження набагато впливовішими.

Ідею відкритого доступу підтримали провідні міжнародні асоціації науковців, видавців, бібліотекарів, такі як SLA, IFLA, CILIP, SPARC, LIBER, eIFL та ін. Асоціація європейських університетів у 2008 р. також засвідчила важливість відкритого доступу для сучасних університетів і рекомендує наступне:



  • університети повинні розвивати інституційні політики та стратегії щодо контролю за якістю результатів досліджень (у т. ч. через статті) для ширшого їх розповсюдження, максимізації їхнього бачення, доступності та наукового впливу;

  • для досягнення цього найкращим є створений інституційного репозитарію чи участь у спільному (міжуніверситетському) репозитарії. IP мають враховувати найкращий досвід (враховуючи рекомендації DRIVER та подібних проектів), бути сумісні з ОАІРМН протоколами, бути інтероперабельними;

  • університетські інституційні політики мусять вимагати від дослідників самоархівування їхніх наукових публікацій;

  • університети повинні включати питання захисту авторських прав у свої системи управління (intellectual property rights (IPR) management);
  • відповідальність університету - інформувати дослідними про прозору та зрозумілу систему копірайтів.


120 університетів у 27 країнах вже святкували День відкритого доступу в 2008 p., а в жовтні 2009 р. відбудеться перший Міжнародний тиждень відкритого доступу, до якого, сподіваємось, приєднаються і українські університети (Додаток 1).

У довіднику журналів відкритого доступу (DOAJ) вже 15 українських журналів, і вже 13 репозитаріїв зареєстровані у міжнародних ґарвестерах інституційних репозитаріїв: Львівського національного університету ім. І. Франка, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Харківської національної академії міського господарства. Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя, Українського католицького університету, Інституту біології південних морів НАНУ, Інституту програмних систем НАНУ, Житомирського державного університету ім. І. Франка, Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна та ін. Відповідні пілотні проекти створення архівів здійснюються в Чернівецькому, Таврійському та ін. університетах.

Вже працює й перший український ОАІ гарвестер (http://oai.org.ua/), який індексує метадані з різних архівів і забезпечує глобальний пошук. Цей ресурс розроблений та впроваджений Житомирським державним університетом ім. І. Франка в рамках виконання проекту "Електронна бібліотека вищого закладу освіти інтегрована в Європейські освітньо-наукові бібліотечні системи" і є результатом виконаної за договором науково-технічної роботи та є власністю Міністерства освіти і науки (МОН) України. В ґарвестері станом на 15 липня 2009 р. - майже 16 тис. документів з 9 архівів України.

Модель відкритого доступу в цілому видається найліпшою у справі організації вітчизняних наукових інформаційних ресурсів, зокрема публікацій вітчизняних університетських громад. У цій царині важливе місце мають зайняти університетські бібліотеки, які здобувають нову видавничу функцію в добу інформаційного суспільства, власне стають на чолі сучасної системи організації і публікації результатів досліджень для співробітників науково-освітніх організацій, студентів і дослідників, яка гарантує доступ, прозорість і швидкість. Університетські бібліотеки України впевнені, що модель відкритого доступу стане у реальній нагоді академічній спільноті України.

 
« Пред.   След. »

Выбор языка
Мы в соц.сетях Аккаунт Twitter Группа FaceBook Страница Google+ Аккаунт Instagram Яндекс-блог Канал RSS
Другие ресурсы
 
© 2017 Сайт Библиотеки ХАИ

Rambler's Top100
Страхование жизни